Греція 2015

На вулиці самий розпал зими і хочеться згадати теплу пору року —море, пляж, сонце, зелені гори, вечірні заходи сонця на вулиці зпляшкою холодного вина… Вирішили ми вперше відвідати Грецію, ну і, звичайно Мені в цих країнах бувати теж не доводилося раніше, томупоїздка обіцяла бути захоплюючою.І так, рано вранці, ми стояли накордоні України та Румунії. Бухаресті у нас був запланованийночівля і заброньований готель) всього 490 км і я вирішив, що черезгодинку 4-5 будемо вже на місці, але не тут, то було це не західнаЄвропа, там не виявилося автобанів або натяку навіть на що- всядорога двопорожнинна і проходить через незліченну кількістьнаселених пунктів, де швидкість обмежена 50 км/год і майже вкожному селі в кущах стоїть поліцейська Дачія з радаром., наш шляхдо Бухареста тривав довгих 9. Далі не описуватиму всі подробиціпоселення в цій країні - переночували, і, слава Богу! Увечеріпрогулялися центром, сходили до місцевого ресторану "TerasaDoamnei", до речі, дуже колоритне місце та смачна місцева кухня, іповернулися до готелю. Наступного дня вранці виїхали до Болгарії.Наступний нічліг був запланований у містечку Доспат, у горахБолгарії, ближче до кордону з Грецією. Навігатор показував відстаньв межах 600 км, але час у дорозі показував, ніби я мушу їхати тудивелосипедом. Спочатку я не міг зрозуміти чому, але прозріннянастало дуже швидко. Виявляється, коли я дивився на карту, вибираючи місце для ночівлі, не врахував, що на карті воно поруч, але там же гори і довелося кілька годин петляти вузькими і крутимигірськими доріжками (дорогою це складно назвати) і перевалами донаступного пункту. Але, як виявилось, усі були лише у захваті відтакого шляху. Їхали ми повільно, постійні повороти таспуски-підйоми не давали розігнатися, тому всі насолоджувалисягірським повітрям та просто нереально красивими краєвидами! Інодізупинялися, щоб зробити пару фото на згадку і просто помилуватисякраєвидами. І вже, майже в сутінках, дісталися готелю, розташованого біля містечка Доспат та озера з однойменною назвою.До речі, озеро знаходиться на висоті 1200 м над рівнем моря і це мивідразу відчули, коли подивилися ввечері на градусник (температурабула +8, а всю дорогу +25-28). Вранці прогулялися околицями, зробили пару фоток і далі в дорогу. Дизель і бензин у Болгаріїзначно дешевші, ніж у Греції, тому перед виїздом з країни булизаправлені повні баки. Хочеться ще зазначити, кордони між цимикраїнами лише умовно відкриті, для наших громадян паспортнийконтроль скрізь та черги теж. Але це все тимчасові проблеми. Греціявже порадувала своїми автобанами, хоч від Салоніков, але все жтаки. Ну і надвечір, як і планували, ми вже пили місцеве вино біляузбережжя Іонічного моря у Сивоті. Далі море, пляжі, відпочинок, ресторани. Через чотири дні вирішили перебратися на інший бік іпереїхали вже на узбережжя Егейського моря, в містечко Лептокарія.Дорогою туди ми відвідали ще одне унікальне місце – Метеори! Розповідати багато не буду, туди просто треба їхати та дивитися! Нацьому поки що все. Ну і фото природно додаються. Ось такий центрБухареста. Ось такі дорги в горах Болгарії влітку. Перевал позаду, скоро Греція! Ось ми майже і на місці. Вигляд на Іонічне море.Краса… А сонечко нас тішило! Вигляд на озеро Доспат, Болгарія.
Захід сонця за вечерею в Сивоті.
Каламбака, по дорозі до Метеорів.
Ну і самі Метеори.
А це вже в горах біля Егейського моря!