Наш літній трип. Київ - Албанія 2016.

Друзі, хочу поділитися розповіддю та враженнями від нашої літньоївідпустки. Вирішили цього року відвідати Албанію. Багато різнихвідгуків чули про цю країну, як негативні, так і позитивні, алепоки не побачу все своїми. Очима, то висновок зробити важко… Ну йцікаво було відвідати цю маленьку та нову для нас країну… Виїжджалими з України через Чернівці, бо хоч і спав Міхаель у наметі водеській області, але результату це ніякого не дало. Було, так інемає й досі... Кордон України з Румунією пройшли простоблискавично, тобто хвилин за 20-30.Ті, хто виїжджають з України наПольщу після прочитання попередньої пропозиції повинні сильноздивуватися і позаздрити. Повинен знати, що існує в Європі такатраса під назвою Трансфагараш! Думка проїхати по ній не покидаламене давно, а особливо після перегляду фото самої дороги немає. І, поки туристів ще небагато насолодиться вдосталь пейзажами іотримати задоволення, так би мовити, від водіння. І сподівання себевиправдали! О 7:30 ранку ми вже милувалися пейзажами з вікнамашини. Машин на самій трасі практично не було, тому задоволеннявід водіння було отримано майже максимально. Запитайте чому "майже"? Ну на задньому та пасажирському сидіннях знаходивсястримуючий фактор… Ну розповідати про красу та пейзажі, щовідкриваються за кожним новим поворотом, можна нескінченно довго.Скажу коротко — туди треба їхати, і це треба бачити! Скільки разівми зупинялися зараз, навіть важко згадати. Дорогою здається одинпейзаж красивіший за інший, тільки сідаєш у машину їхати, яквідразу знову зупиняєшся, щоб зробити чергове фото. Далі було озерота красива дамба, знову фото та в дорогу. Увечері ми повинні булибути в болгарському містечку Сандаскі (ночліг там було заброньованозаздалегідь), яке знаходиться 20 км від кордону з Грецією. Тобтопопереду частина Румунії та майже вся Болгарія. Від Трансфагарашадо Бухареста автобан, тож дісталися досить швидко, ну а далі майжескрізь звичайна односмужка, за винятком під'їздів до Софії. Ну і вспокійному темпі до вечора були вже не місці. Болгарії паливо, залите ще в Україні, почало закінчуватись. Що здивувало, так це те, що ціни на всіх заправках різні, навіть якщо це одна мережа.Заправляють за євро та за місцеві ліви, але завжди треба перед тим, як вставити пістолет уточнювати курс, бо "розвести на гроші" це впорядку речей. Заправився ближче до кордону з Грецією за 0, 95євро/літр. А ще хочеться сказати кілька слів про перетинрумунсько-болгарського кордону в пункті пропуску Русі. Будьтеобережні і звертайте увагу на вартість проїзду через Дунай саме зРумунської сторони. Чеків після оплати вони ніколи не дають (двароки під ряд просив), і кажуть, що це вартість не для авто, а дляоднієї персони і множать на кількість людей в автомобілі.Розлучення! Двічі поспіль уже таке. Але після підвищення голосувідразу ціна знижується і шлагбаум піднімається. З боку Болгаріїтакого немає і проїзд коштує дешевше.
Вранці, наступного дня, прокинулися і вирушили у бік Греції. ПоГреції їзда майже скрізь автобанами і до 13:00 ми вже стояли наГреко - Албанському кордоні. Проблем з проходженням ніяких не було, всі привітно посміхаються, ніяких оглядів і оглядів, процедуразайняла хвилин 20. Наступною точкою призначення було Албанськемісто Саранда. І після 20 км Албанією я зрозумів, що Трансфагараш —це ніяка не найскладніша і найнебезпечніша траса в Європі! Асправжній екстрим – це тут! Вся дорога – це друга, максимум третя (на супер рівних ділянках) передача. Вузька з крутими поворотами, підйомами, урвищами, такими, що мурашки по шкірі, плюс до цього нескрізь ці урвища закриті відбійниками і просто нереальна кількістьпам'ятників уздовж дороги... Але види та панорами, яківідкриваються з вершин просто красиві. За кілька годин ми вже вСаранді. Місто красиве, пляжі супер, народ привітний, ціни низькі, проблем зі спілкуванням немає ніде. Ну і те, що багато криміналу –міф, принаймні ми цього не помітили. Скрізь, уздовж узбережжя, масове будівництво свідчить, що економіка цієї країни розвиваєтьсяу потрібному напрямі. До негативних факторів можна віднести сміття— воно у них скрізь, на вулицях, ринках, біля пляжів, на узбіччях.Ну і треба пам'ятати, що в Албанії на заправках карти не приймають, тільки готівку. Я зіткнувся з цим вже на виїзді з країни, тому щовсю Албанію та Грецію проїхав ще не тому болгарському паливі, алелампочка спалахнула, коли до Македонії залишалося всього 60 км івирішив залити 3-4 літри ще в Албанії для підстрахування. Але нетут було… Десь на заправці, напевно, 15-й мені таки вдалося цезробити. А так скрізь онлі кеш!
Пробувши в Саранді чотири дні висунулися далі у бік Влери.Навігатор показував відстань у 110 км та час у дорозі 3, 5 години.Ну ви зрозуміли - це означало, що попереду дорога з дуже красивимикраєвидами ...)) У Влері ми відпочили ще три ночі і через Тирану (як і без торгових центрів) поїхали до Македонії.
Наступною точкою був Охрід. Величезне озеро, гори навколо- дужегарне місце! Але тут погода внесла свої корективи – дощ незакінчувався добу. Він супроводжував нас із самою Албанії. І…двірники я вимкнув уже біля Софії, у Болгарії! Коли засинав, то, заплющуючи очі, бачив ці двірники… Дороги в Македонії відмінні, місцями платні автобани, але переїхавши через всю країну заплатилиблизько 5 євро. Та й хочеться відзначити вартість палива. Тут вонанайнижча у цій частині континенту. Заправилися ми по
Ось ми і на Транфагараші
Пейзажі просто чарівні.
Ось добралися вже до верхньої точки.
Озеро Биля, на самій вершині.
Просто красиво .
Вихід; )
Біля водоспаду.
Озеро Відрару.
Перед дамбою, озеро Відрару.
Саранда, Албанія.
Оглядовий майданчик Саранди.
Країна мерседесів, типова парковка біля супермаркету.
По дорозі від Саранди на Влеру.
Біля Влери.
Пляжі.
Охрід, Македонія. Погода не з нами…
0, 79 євро, тобто ціна така як і в Україні. Ну і не важливо, де тизаправляєшся — по всій країні ціна однакова! Так що перед виїздом зМакедонії був залитий повний бак, якого вистачило до України (хочЧернівцях на заправці борт. Комп. Писав, що ще 200 км до порожньогобака).
На зворотному шляху, в Болгарії, населений пункт був спійманийполіцією на радар. Їхав 71 км, місце їх 50. Але народом вонивиявилися зговірливими; ), тому протокол ніякий не виписували і всеобійшлося усним попередженням; )) А могло б бути 50 левів (це 25євро)… Румунію всю проїхали вночі і о 6 ранку були вже на кордоні зУкраїною. Загалом, від поїзда всі залишилися в захваті. Якщо укогось виникнуть якісь питання щодо проїзду цих країн —звертайтеся, з радістю відповім.