Так склалися зірки, що вирішено було купувати авто.
Субботні наші авторинки мене і радували і засмучували і веселили.що зміг. Багато продавців мене здивували своїми обіцянками, обманами.І тоді став дивитися вже машини не свого регіону.Київ —знаю я "київські" машини.І багато інших міст, не спокушали своїмифото, розмовами по телефону.І вирішив аж у Кривій. Машина Синя, згазом, власник нормально поговорив, розповів.
Попросив друга Покатати мене в Кривий Ріг.І тут почалося.Точногомаршруту я назвати не можу. В навігаторі.У таких нетрях поїздили, жах.По карті дорога, а в житті стежка між двома селами в полях.І точасто треба їхати вже по самому полю - стежка занадто нерівна абоморе води/бруду.Та й самі дороги бажають бути кращими .
Найсмішніше для нас було дивитися на те як ділянками, латками, латочками відремонтовані ділянки доріг.
Сміємося — типу… Ця ділянка "відремонтувала" такий то депутат, цюлатку зробив цю депутатик, а цю латочку найбідніший кандидатпроспонсував.
У самому вже Кривому Розі відчуття що проїхав одну велику вулицю, іпару дрібних провулків.
Огляд автомобіля, і поїхали в МРЕО. Там сказали, що можна зробити "прямий" продаж без зняття з обліку. Це дешевше та швидше.
На тому й вирішили. Довідка рахунок, старі номери, ключі та впередїхати додому.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.