історія про блюб

Привіт усім! >

(ця історія за порадою місцевого старожила перекочувала з дрому…).сказати щоб було "початок"; ) )
Колись, а точніше в 1995 році знайомий автогоняла притарабанив зНімеччини на замовлення баті Nissan Bluebird Т72 дизель практично вмаксимальній комплектації, тільки без кондея.Машина була відеальному стані з пробігом до 40 тисяч (за 6 років її життя цілкомреально, а то що знайомий не скрутив, так це точно).Загаломнатішитися не могли їй. Дивами совавтопрому було враження що блюб змайбутнього привезли, або взагалі з іншої планети :))) Особливоподобалося як вона себе веде на дорозі - ті у кого такі блюби булиабо є в курсі ... Сам в неї поставив сигналку, всяку дрібничкупоправив і в В принципі це все, що в ній робилося ... Але в 98 роцібаті не стало, і згодом в 2000 довелося його продати, за копійки (наскільки пам'ятаю за 2 тисячі) - тоді сильно впали ціни наавтомобілі. Причому акуратно від'їжджено у ньому було до 20 тисяч, тобто. Сумарний пробіг близько 60 - пил для блюба ... У 1999 купуюсвоє перше авто - Ваз 2105 експортний варіант 83 роки (теж цілаісторія ...) і катаюся на ньому десь до 2005, потім практично неїздив на нім аж (просто не по приколу стало) до продажу в 2009 ічерез те, що одного прекрасного дня — наприкінці літа 2009 явипадково опиняюся в салоні такого самого червоного блюба, як був убаті. Люкс, дизель ... Все ... Як струмом пробило - ХАЧУ! ;) І цепри тому, що кількість машин, які я покермував — на той час зап'ять десятків перевалило точно… І чомусь жодна не виявилася "близько до серця". Вірніше, звичайно, були з дорогих, але ярозумів що в здоровому глузді і зі своїм рівнем доходів я не станувласником такої. Тому мабуть спрацьовував внутрішній "гальмо", типу- не роззяв рота :))) У той же день ламанувся борознити просторинету - настав пару варіантів. Продзвонив ... Потім поїхав на "яму" (автобазар в Одесі) - побачив всього одного в зовні непоганомустані, але щось навіть не "помацав" конкретно. Загалом поїхав із "ями". Потім подивився в місті іншого, але не сподобався станкузова, і після цього знайшов у неті на авторіа того самого, щодивився на "ямі" - зателефонував господареві і домовилисязустрітися на тій же ямі на вихідних. Пацан-продавець був палений ірозписував блюба краще за новий, ну знаєте як вони вміють. Але ябачив інше — гарний живий кузов з явно зміненим крилом і цілкомнормальною геометрією, практично живу підвіску, вбите зчеплення, биту ліву фару, закамуфляжену дірку в лівому стопі, підшипникзадньої ступиці, що виє, підзачуханий салон з натяком на музику увигляді затички дірки під мафон в образі мертвого "вітька" (Vitek):), двоканалок, що посипалися, "піонер" ззаду, і купу всього непрацюючого по дрібниці - починаючи від замку багажника і закінчуючивсякими лампочками то тут то там, та ще й заклинили індикаторами наприладці ... Не помітив головного - а ГБЦ то будиночком виявилася:( - бо навіть провід термодатчика на радіаторі був відірваний (помітив буквально на слід день) і вент єсесно не гуркнув ...Врізаний механічний люк дав мені знати про собі цівкою мало не нашнобель у перший же дощик... Загалом забрав його за 3500 ненашихпрезидентів, а п'ятірку потім продав... І всю зиму прожив у гаражіу вихідні наводячи блюба в порядок. Музику, підлампічив все щобачив і що міг підлампіч сам, і навіть соленоїд в багажник і камерузаднього виду примастачив; ), впорядкував антикорозійне покриття.Замінив фари. Акумулятор. Зняв повністю люк і відремонтував його завласним перевіреним рецептом. 15" з 215/65! Стали впритул, правдапередок якщо сильно закладати в повороті може трохи закреслити - цедля відома тим, хто захоче честь більше рідних поставити. У менебула головна блага мета - по максимуму збільшити просвіт - і врезультаті просвіт по піддону став 19 см :) Особливо в той час неїздив знаючи що движка хворіє ... І потім, в середині травня цьогороку, настала черга движки - відновлення площини ГБЦ, втулюваннярозподілу, заміна направляючих клапанів з притиранням, замінароликів (до речі при розбиранні ролик-паразит був просто неприкручений до ладу! . Перебирання форсунок. Загалом ремонт двигунавийшов мені в 700 уїв. Може хтось скаже що за 700 мона булоконтрактник взяти — так це теж теж кіт у мішку… Потім заміназчеплення в зборі — кошик, диск, вичавлений, заодно пильовикивнутрішніх шрусів. Потім по ходовці по дрібницях і заміна передніхгальмівних дисків ... Замінено всі жижі ... Загалом в результаті вмашину вкладено близько 2, 5 кує (це разом з оформленням страховкамиі всім іншим) і я отримав хорошого і надійного блюбу практичносвоєї мрії; ) якому можна без побоювання поїхати кудись не боячисьщо стану в дорозі через "ушатанність". Звичайно можуть посміятися -навіщо мовляв у старі вкладати стоки грошей і сил? Люди частовкладають кошти без очікування "виїмки" так чому цим вкладенням неможе бути машина, та яку хочеш мати, а не та яку тобі хтось "підсовує" різними способами… Та й хто сказав, що це старі? Адже цеавто, хай і в роках, але якщо за ним стежити нормально вона щепереїздить ті, що тільки з салону виїхали. Це старіє володіє такимиякостями, які більшості сучасних консервних банок (я не говорю продорогі авто) і не снилося... Вже ніхто з виробників не робитимеавто із запасом "життєвих сил" на десятиліття - це не вигідно. Ісаме це характеризує нинішні авто цілком. Знову ж таки я не продорогих. А ось завдяки таким дідкам, ті хто НЕ З тугимпресомкапустив кишені можуть дозволити собі поїздити на справжньому автомобілі -правда і ця можливість вже на жаль з кожним роком все більшпримарні і примарні - ті хто їх добивають, хочуть продати - та осьпокупців на дрова мало, а ті хто дивиться за ними і плекаютьнавіть не думають про розставання. Для таких це схоже на зраду… Цеяк пристрелити старого пса, що служив вірою і правдою…