Підкорення Європи

Цього літа подорож було вирішено здійснити на авто, і китайськіймашинці випала честь побачити Європу, зробивши коло з Одеси черезЦентральну Україну до Румунії і далі через Угорщину до Австрії таназад. Маршрут поїздки — Одеса — Умань — Чернівці — Сучевиця (рум) —Деж (рум) — Орадя (рум)-Будапешт — Нікельсдорф (австрія) -Відень —Будапешт — Арад (рум) — Брашов (рум) — Сіная (рум) — Галац (рум) —Молдова-Одеса
між Вінницькою та Чернівецькою областями, їхали не основнимитрасами, і дороги були від дуже хороших до дуже поганих, післянедовгого проходження кордону зітхнули з полегшенням — доріг немаєтільки в Україні, далі дорога приносить задоволення від їзди івдень, і вночі.
< /p>
Румунські карпати
Після ночівлі в румунському передгір'ї Карпат розпочалося ще одневипробування – сотні кілометрів румунських гірських доріг. Тутзвичайно відчувалося, що двигун слабенький, більше 40 км на крутіпідйоми не витягує, ніби спеціально даючи час водієві помилуватисячудовими гірськими пейзажами. Тим не менш, понад 700км до Будапештамашина здолала з легкістю, привертаючи увагу місцевих незвичайнимвиглядом. Угорці на кордоні довго випитували, що то за машина. Адженіде в Європі Чері немає. Благополучно переночувавши на вулицяхБудапешта, рушили на австро-угорський кордон поблизу Нікельсдорфа.Виявилося, що швидкість 130 км на автобані для машини не проблема, більше не розганяла, бо не можна та й страшно було що злітатипочне. Мабуть, машина так здивувала австрійців, які відпочивають водному готелі з нами, що хтось із них не втримався і відірвав собіна згадку накладку для кришки люка бензобака, що приїхала з Китаю.Добре, що колеса залишили. Три дні поїздок на Новарок фестиваль іназад, розбавлені екскурсіями околицями, пройшли з невеликоюпригодою — одного разу забувши вимкнути ближнє світло, виявила своюмашину на парковці фестивалю з повністю розрядженим акумулятором.Добре, що у австріяк функціонує служба техдопомоги — після недовгихпошуків приїхала машина з мигалкою і "підкурила" мій акумулятор.Причому, абсолютно безкоштовно. За час перебування вУгорщині-Австрії постійно відчувалася підвищена увага в нашій змашиною компанії – австрійські байкери фотографувалися з машиною, угорці розпитували що це за диво та звідки. Поїздка до Відняпройшла гладко, здивували відносно погані, порівняно з угорськимиавтобанами. Ну і назад знову чудові дороги Угорщини, серпантиниРумунії. Затримавшись кілька днів у найгарніших горах вже південноїРумунії (а там є що відвідати), дісталися кордонів. Це, звичайно, жах перетинати 4 митниці в Україну через Молдову, довелосязапасатися терпінням, і після переходних за якістю доріг Молдовизнову згадувати точкове бомбардування українських доріг відБолграда. Ближче до Одеси траса правда стала кращою. І благополучнодісталися додому. Загалом — колеса всі цілі, машина в повномупорядку — 4 тисячі кілометрів марафону їй дарма! "