Звичайно я вибрав корчя!
У мене були прості критерії:
1 Бензиновий мотор.
2 Об'єм не менше 2.0.
3 купе з легким і жорстким кузовом.
4 Задній привід.
І під ці всі параметри ідеально підходить Е30 .
Я почав пошуки їх в інтернеті.Спочатку хотів тільки СВАП з М50мотором, але потім натрапив на неї.
Знайшов у Хмельницьку ще пару Е30 і вирушив туди здрузями.Всього було надумано подивитися на 7 авто.
Друга Е30 це просто жах.Вся гнила, покоцана … за те мотор М50В25який не заводився.
Телефонував я ще до одного продавця але той трубки не брав …
> І тоді ми поїхали дивитись на цю красуню. Приїхали, відкрилигаража, дивлюся, задня гума вхлам і спущена. Але коли її завели.Вам не передати ці емоції. Мені вже було все одно шо там ні М50, астарий М20 ... Шо в ній не 192 кс а 128. Я почав оглядати її.Заварка, коловери, гідроручник, короткохідна куліса, тонована вмотлох, каркас безпеки.
Ну порадившись я вирішив її взяти, хоч і боявся її дуже.
Деніс, хлопець який продавав до останнього терся біля машини і нехотів віддавати. Будував машину сам, але через брак часу на неї всеж таки продав.
Невеликий торг і я забираю машину.
І тут починають події. Задня гума стерта і треба нову. Він дав менідві пари. Але вони не залазили, машина занижена на проставках, терла в арки. І тут давай шукати гуму в незнайомому для нас місті о6:00 вечора. Після години пошуків знайшли 195/45 R16, 600 грн. Заодне колесо. Тому що вибору не довелося брати.
Заправив повний бак і вирушив на своїй Е30 жінкою. Емоціїпереповнювали, я їду на своєму корчику.
Проїхав 40 км, дим з-під капота … думаю все-купив. Під капот лопнувпатрубок від радіатора до термостату. З'ясували потім вклинивтермостат. Зняли термостат, заліпили патрубок, залили води тапоїхали далі.
Дорога ставала все гіршою і гіршою, а авто дуже низьке. Я не стеживза дорогою і схопиться в ямку. Удар був дуже сильний. Я одразу стаюі дивлюся під машину, мокра калюжа. Думаю все піддон лопнув. Алепридивляємося, а це вода, а не масло. Одразу трохи заспокоївся.Хорошого в цьому все одно нічого не було. Лопнула трубкаохолодження печі.Їхати далі не можна. Було прийнято рішення машинузагнати в найближче подвір'я, а самим їхати додому лаветою.
На наступний ранок я почав дзвонити до всіх, хто може забрати моюмашину і все-таки знайшов. Поїхали за 250 км Е30. Без води в моторізагнав її на лавету а в будинки так і з'їхав. Після того якдістався додому я заварив ту трубку, надів її, залив води і думаюпроїдусь на BMW. Але був якийсь відразу цікавий хрускіт у лівомуколесі, я на нього уваги не звернув. У перший поворот боком, удругий з кутом і тут пряма... Газ у підлогу, удар і колесо поїхалошвидше за мене. Коротше, при тому ударі в яму лопнула алюмінієвапроставка і відкрутилися болти ((
Якто підняли машину, одягли запаску я поставив машину і більше нехотілося її чіпати. З'явився якийсь страх до неї.)/p>
Не хотіло авто їхати з дому _ (( (видно Денис сильно шкодував шопродав друга.
")
Коментарі8
у мене теж поїздка додому від продавця, закінчилася на евакуаторі, господарі буває шкодують коли продають.
Зателефонуй господареві і скажи щоб не желів машину.
Бортнюків євакуатор?
Ага)
Ой, я ненавиджу машину, , , , , , , , ,
та мені тоже. Це просто історія покупки, дальше я в неї влюбився)
мля вона крута, агресивна така, успіхів тобі!
Спасибі)