Нещодавно я привела додому собаку . Так склалося, не шкодую ні прощо... Собсна, це був ліричний відступ. Мене водоплавна і дуже цюсправу поважає. Розлякавши місцевому населенню весь улов і вдостальнагулявшись-наплававшись, зібралися додому. Посадила, як завжди, назадню сидічку мокрити задоволену, села, поїхали. Думала — здалося, аж ні... Наступні за ним машини відмаякувалися, що попереду постгаї... Ну, думаю, як завжди зупинять, номери небезпечні, луганські... Так і є — махають, утрьох, так синхронно, як третійряд лебедів у однойменному балеті. Паркуюся, чекаю... Гра "кам'яніобличчя" в єдиній особі, моїй, то пак. Підходить перший боєць - "увас все гаразд? ". Ну а то, краще і бути не може)) "ой, який у васохоронець ." Слідом підбігає другий із захопленням на обличчі, дивиться. І третя вже тут. Німа сцена біля фонтану. І тут мійдобрий сонний собака висовує ніс із вікна і заряджає свій фірмовийзлий ГАВ! Гарний стрибок тих же лебедів на крок назад "ой! Їдьте, дівчино, а то у вас собака зла, гавкає! ". Охоронниця, епта! Такзлякала, що навіть документики не перевірили)))
Ця історія зробила мій ранок! :) Любіть тварин; )
Винниця урочистості:
Коментарі4
Красівець.
-ца )
Сади Чарку на переднє сидіння, штурманом буде)))) Гайці, ще й фоткати будуть)))
Тепер завжди вози з собою! )