А ось і перший несподіванок (турбіна)

На початку липня для мене настала довгоочікувана пора — поравідпустки. І ось я весь на радощах зібрався їхати на батьківщину —Рівне. Відстань до пункту призначення — 850 км (через Київ).< br/>
Це була моя перша тривала поїздка на цій машині, і проїхав я її безпригод, машинка радувала динамікою, адже її можливостірозкриваються якраз на трасі.
Ще у відпустці я почав помічати одну деталь - при запуску авто нахолодну, з вихлопних труб під час прогріву почав з'являтися сизийдимок.До останнього я думав, що це конденсат, тому що припрогріванні авто дим пропадав, і далі не з'являвся.За всю поїздкудвигун узяв всього 100 грам масла, я вважаю при середній швидкостів 160 км/год це нормально.
Відпустка закінчилася, поїхав я назад до Одеси. Та й у Рівному98-го немає (коштує прошивка 95/98).
Наступного дня почалися робочі будні, і довелося мені їхати доІллічівська (чорноморськ). Якраз докочував бензин, що залишився вбаку, з нетерпінням чекав, коли заллю 98-й і дам як кажутьспеку.
Заїхав на Сокар, залив повний бак 98-го і поїхав доІллічівська.
Одразу як виїхав із заправки, при оборотах вище 3-х тис почав чутитурбіну, причому звук дивний, свист повітря, ще щось (тепер язрозумів — це був підшипник турбіни). Відразу не міг зрозуміти, чито з турбіною проблеми, чи то відвик від 98-го бензу і забув як маєбути. Таке відчуття, що кобил 40 залишилося, ну зовсім вона неїхала. Дзвінок Пату підтвердив мої побоювання – турбіна наказаладовго жити. Заглушив авто і за 10 хв завів ще раз, із вихлопнихповалив густий дим. Зрозуміло, що їхати далі не можна, викликавевакуатор і повіз до Одеси на мазду.
Дякую Пату, бо того ж дня він вислав із Києва мені відновленутурбіну, і вже через день я був на колесах.< br/>
У результаті, крильчатку моєї турбіни розмолотило в пил, при чомуне зрозуміло чому зламалася, тому що пройшла всього 42 тис. Трубкаподачі масла на турбіну була чиста. Мабуть шлюб був.