Одним похмурим осіннім вечором 2017 року, зустрівшись з другом івід нічого робити переглядаючи оголошення про продаж старих автовипадково натрапили на оголошення про продаж комплектного Москвича403, та ще й експортного, за дуже прийнятні гроші в Ідея прокупівлю якогось "раритетика" нас відвідувала давно, але думкисхилялися або до 21-ї волги 2-ї серії або до Іж-412 "сатурн" 1968р.В., так як такий був у діда Але тут доля підкинула цейекземплярчик.Трохи подумавши, вирішили на наступний деньзателефонувати по даному оголошення і не прогадали. На ньому восновному при союзі у відпустку на море і на дачу в 25-ти км відЧеркас, проїздив він на ньому до 2007 року, останні 10 роківмашинка стояла в сухому гаражі на дачі, але через брак часу навідновлення і наближення до закінчення генеральної довіреностівирішив продати Мосика, але з умовою, що машинці дадуть другежиття, а не пустять по руках або на запчастини, як це роблятьбільшість сучасних бариг. Обговоривши угоду, домовилися прозустріч. І ось 25.10.2017р. Рано-вранці, заправивши газом Москвичикдруга, взявши у знайомого жорстку зчіпку, ми вже на шляху доЧеркас. О 10.00 в обумовленому місці зустрічаємося з господарем іось перед нашим поглядом постає ВІН у всій своїй красі, що в'яне.Господар виявився дуже порядною людиною, яких у сучасній Україніможна перерахувати на пальцях (як і вся його родина з якою мипознайомилися пізніше), він дуже зрадів, коли ми йому сказали, щохочемо відновити машинку та експлуатувати її для "задоволення" себета оточуючих . Оглянувши його (мось був майже в оригіналі, завинятком відсутніх дзеркал, приладової панелі від Пазика іперешитого салону, ну і звичайно ж 4-х або 5-ти шарів фарби відсіро-блакитної - сіро-бежевої - сірої до "примули", хоча рідниййого колір біла ніч з бордовою смугою, як виявилося при розтиніісторичних шарів, крім того, звичайно ж на стані машини даласявзнаки радянська експлуатація і такий же ремонт в епоху глобальногодифіциту — переднє ліве крило рідне але з мільйоном латочокгазозварюванням, що лопнув задній підсилювач в багажнику, щопідгнили задні кріплення ресор і низ передніх бризковиком (щоздивувало, це відсутність хоча б однієї дірочки на днищі), такожвнаслідок незліченних поїздок лісом передній і задній фартух булитакими, ніби по них пройшла монголо-татарська орда Але все цедрібниці, головне він з документами, що переоформлюються, і новимдвигуном (колишній господар поставивши його наїздив близько 1 тис.км і ...) - вирішено - беремо, відразу чіпляємо жорстку зчіпку ітягнемо в Золотоношу в МРЕО, де не без деяких труднощів, знімаємойого з обліку, а вже 28.10.2017р. Ставимо на облік у Полтаві.Великеспасибі Стасові — онуку єдиного господаря Мосика за збереженнятакого екземпляра та допомогу у переоформленні документів.
У планах без фанатизму та нечуваної кількості грошей, зробитисвоїми руками з душею, літній ходовий автомобільчик у наближеномудо заводського стану. br/>
Ось таким він був і таким ми його побачили:






Коментарі3
Живий 403
Молодці! Дерзайте хлопці! У Вас все вийде! І величезне Вам спасибі за Ваші добрі наміри! Таких машин все менше і менше.
Дякую. Я думаю, що вже вийшло. Просто записинів роблю в хронології з жовтня 2017 року по сьогоднішній день.