Наприкінці 90-х років минулого століття в електричній компанії вДетройті працював молодий механік за 11 доларів на тиждень, працював по 10 годин на день, а приходячи додому, часто по півночіпрацював у себе в сараї, намагаючись винайти новий тип двигуна, його батько вважав, що хлопець марнує час, сусіди називалибожевільним., ніхто не вірив, що з цих занять вийде щось путнє...Ніхто, окрім його дружини…
Вона допомагала йому працювати ночами, по кілька годин тримаючи надйого головою гасову лампу... Синіли руки, зуби стукали від холоду, вона застуджувалася, але... Вона так вірила в чоловіка! Через роки зсараю пролунав шум.Сусіди побачили, як дорогою без коня, в одномувозі їхали божевільний і його дружина. Дивака звали Генрі Форд.Коли, беручи інтерв'ю у Форда, якийсь журналіст поцікавився, ким биФорд хотів бути в іншому житті, геній відповів просто:«Кимзавгодно… Аби поряд зі мною була моя дружина».






Коментарі2
вже 13 років як позаминулого століття)
Бачив…переробляти було ліньки…