Як ми на Київський JDM зліт їздили, частина 2))

Завдяки провіднику Андрію (Soul) ми не петляли Києвом, а доситьшвидко окружною приїхали до Вишгорода. Там зліт уже був у самомурозпалі. Погода правда відчутно відрізнялася від Одеської, булопохмуро, досить прохолодно і дув холодний вітер, але це незавадило організаторам зібрати чималу кількість народу.
місця в центрі майданчика для збору
Достатньо великою компанією на зборі були представлені всілякіЦивики. Трусики у колір машини висять на дзеркалі задньоговиду)))

Так само було багато інших цікавих представників японськогоавтопрому.

Червона запальничка, раніше була одеситкою))<
красень
мега апарат
Були й яскраві представники не японського машинобудування.
одним словом яскравий!

Вдягнутих у коротенькі спідниці та сукні, кавайних дівчаткосплейниць, холодний вітер здавалося і не лякав. Вони сміливоусміхалися і із задоволенням позували біля машин.

Наші ж дружини мужньо куталися в піджаки (теплолюбні одеситки, щотут ще сказати) і теж погодилися фотографуватися на тлі набережної))

Ми з дружиною
Юра і Віка
Більше 2х годин гуляючи по набережній і порядком замерзнувши, мивирішили відвідати і сам Київ. У самій столиці було не так холодно, і це тішило. Погуляли Хрещатиком, покаталися в метро і вирішилирухати додому. Виїзд знайшли без праці, пощастило ще що бувсуботній вечір і не було пробок. Тому було вирішено дівчатпересадити вперед, а самим взяти пива і розвалитися ззаду, що ми іззадоволенням і зробили)))
Добре, коли дружина має права)))))
Дорогою додому ... Як правило дорога назад займає менше часу, ніждорога спочатку. Спочатку так і було, але пиво зробило своюсправу))) Незважаючи на середню швидкість 120-130 км/год, зупинкина "дозаправку пивом" не пройшли безвісти. Так, що додому ми їхалипонад 6 годин.
Загалом з'їздили відмінно, якщо буде можливість обов'язковоз'їздимо ще раз)))
JDM рулить!