Привіт!
На дорозі ми всі рівні.І пішоходи, і водії, і чиновники (ги).
Давно моїй душі спокою не дає той факт, що люди не розуміють —пішохід, що перебігає дорогу, такий самий виродок, як і той, хтопроїхав по зустрічній смузі, наприклад.
Найбільше мене дивують "кеглі" з дітьми. Курва, вперед себе претьцей коляску з дитиною. Я досить помірковано ставлюся до дітей всійцій темі — але ж має бути якийсь мозок?
Для мене епічно коли стоїть матуся з коляскою, тато і вониколективно перебігають проспект на 3-4 смуги повз переход (дужечасто до нього метрів 50 йти, а то й менше)
Іноді хочеться просто не гальмувати.Помічаю достатню кількістьпереходів. Ви вважаєте, це проблема нашого менталітету, вихованнячи людської натури? .. У моєму житті не довелося багатоподорожувати, я не можу дати оцінку поведінки пішоходів в іншихкраїнах. Повернути свій паровозний гудок, відлякувати пішоходівподалі.






Коментарі9
Справа не в менталітеті. Якщо по-справжньому штрафувати за перехід у недозволеному місці і робити це регулярно, почнуть перевиховуватися. підставляючись під машину, що їде ззаду.
Згоден! Таке часто. У нас таке часто. Сам бачив нещодавно мавпу, на проспекті, 4 смуги, відбійник, воно все одно лізло! Побачив вже після відбійника, ніч була, ухилився.
Менталітет і є наслідком виховання.
Оооо так, є таке бажання, хочеться іноді прокотити верхи на капоті.
Пневмогудок і вони будуть потрапити в штани ще на узбіччі при спробі перейти.
Мене від гудка в таких ситуаціях зупиняють діти в колясках. Вони не винні в тому, що їх матері - ідіотки. А на самих ідіоток гудок не діє ніяк, вони зазвичай свідомо ігнорують машини. Хіба що сповільнить їх і без того повільне. переміщення.
Гудок від фури в крилі справляє незабутній враження на ВСІХ в радіусі 20-30 метрів навколо. Щодо малюків - так, дкти не винні тому застосувати не завжди можливо ...
Гудок є! Не хочу займати місце ресивером, як вирішити питання?) Є маленький компресор, але я якось у ньому невпевнений.
Imho, це проблема відсутності виховання (або наявність вельми специфічного виховання) у більшості громадян республік колишнього СРСР протягом дуже довгого ряду поколінь. Решта — це вже наслідок.