Перша зустріч та поїздка додому

Уже більше тижня я намагався зібрати всі думки в купу і всевідкладався, але давайте все-таки почну. Луцьк почалася з поїздкидо Києва, мені пропонували варіант доставки Болта на евакуаторі, але я не хотів втрачати ті перші відчуття першої поїздки з «салону»і тому від цієї ідеї я відразу ж відмовився. Веселіше буде.Тобі«привіт», тому що знаю, що читатимеш цей БЖ; )
сервісі електромобілів 55. Можу порадити як експертів вобслуговуванні електромобілів. Відчуття першої зустрічі були трохипорушені тим, що з вокзалу до сервісу мене привіз знайомий натакому ж синьому Болті такими ж дисками, але все одно при зустрічія був у м'яко кажучи, приємному ступорі, через який я навіть забувзробити кілька важливих фото. Він і правда був у ідеально новомузовнішньому стані, як із салону. Болтів на станціях CCS. Перехідникз CCS2 на CCS1 мені позичив теж знайомий, тому що мій затримувавсяі не встиг вчасно припливти з Китаю. Повною батареєю, але награтисяіз зарядками я ще планував по дорозі додому. Від Києва на станціїYASNO у Житомирі. Швидкість теж була не ідеальною — 37 квт., оскільки я не встиг багато витратити, і було близько 60% залишкубатареї. За 30 хвилин залили 17 квт і провели перший спільнийсніданок. У Новограді-Волинському. Відразу попереджу, що зупинокробили багато як для цієї подорожі, тому що хотілося відвідатибільше станцій та провести перші тести та спостереження. Ситуаціябула майже такою самою. Батарея була більшою за половину іавтомобіль приймав близько 37 квт.
Ми за ті ж 30 хвилин знову залили трохи більше 17 квт. І висунулисядалі, бо ця станція знаходиться біля траси на якійсь, старій наперший погляд, газовій станції і робити там не було чого.

Наступну зупинку вирішили зробити біля комплексу «Хутір», що наРівненщині, хоча могли дістатися додому без зарядок ще з Житомира, по суті роблячи лише одну зупинку з Києва для зарядки.

Вже тут станція показала себе у всій красі.Станція видавала 147А із147. Ось усі ці 54.4 квт. Потужності Болт із задоволенням іприймав… Хоча й не дуже довго… Близько 15 хвилин (з 28% до 50%), адалі знизивши потужність до 38 квт. У результаті, випадковим чином, Болт зжер знову 17 квт., але вже за 22 хвилини. Останнім відрізкомшляху нам потрібно було проїхати Рівне-Луцьк і це було простожахливо. Таких шляхів я вже не бачив давно. Моментами доводилосяповністю зупинятися, щоб не втратити нові диски, про які я говориву минулому журналі. Одного разу я взагалі якимось чином опинився назустрічці і не міг зрозуміти, як я пропустив знак, але виявилося, що знака то й не було, і там народ їхав просто як міг.
< Замість того, щоб поділити відремонтовану і стару дорогу підрізні напрямки вийшло так, що на двох водії моментами їхали просто«лоб у лоб». Був момент, що навіть бачили, як фура простовтретілася зі зустрічкою і їй було вже нікуди подітися, бо ззадубули вже інші автомобілі і ось так там усі й стояли…

> Але проїхавши кордон із рідною Волинською областю вже сталокраще і ми вже їхали у звичайному темпі. Перед тим, як знайомитисім'ю з новим членом вирішили його помити і заїхали на мийку.Болтику сподобалося=) Вже з посмішкою на обличчі, після жахливихфлешбеків про попередню «дорогу», ми поїхали додому, де він став насвою першу зарядку вже вдома.

> Так що за підсумком? На поїздку Київ - Луцьк (427 км.) Болтзжер 84.1 квт. Енергії. Обігрів стояв на комфортні мені 19 градусів+ підігрів сидінь та керма. Моментами було навіть спекотно. Дорогоюсебе жодного разу не обмежував і весь час їхав, як хотів. Багатоприскорень. Було цікаво його випробувати. Трасою їхали 100-110.Іноді притоплював під 130. Середня витрата становила 19.7 квт. На100 км. Сумарно було 4 зарядки:9+2*17+17 квт і після приїзду додомузалишалося 30% батареї.

<

Було зроблено висновок, що найкраще планувати свої поїздки так, щоб залишку заряду було близько 20-30% щоб довше заряджатися намаксимальній швидкості.

< br> Від поїздки отримав величезну купу задоволення. Цеприголомшливий автомобіль та моє нове кохання. Ще раз переконався, що синій колір — найкращий і добре, що червоний був у набагатогіршому стані, і я не вибрав його. Він навіть віддає таким приємнимперламутром. Цей «Смурф» неймовірно швидкий і комфортний.Хвилювався, що будуть проблеми зі звиканням до високої посадки тасидінь, які багатьом незручні, але при першій же посадці у крісловодія в Києві я про це навіть не подумав і згадав про цей моменттільки через 150 км. Мені було зручно. Так само дуже сподобаласявисока посадка і оглядовість, величезне бічне вікно. Немає такоїпроблеми, як була на Zoe, що пішохода можна побачити тільки востанній момент, оскільки він потрапив у сліпу зону через стійку.Пост і так вийшов величезним і тому інші враження і спостереженнязалишимо на потом.