Маленька історія кохання

Їхати далеко – за 400 кілометрів від дому
Май – час відпусток, шашликів і просто гарного настрою. Ось і менезапросили друзі після довгого зимового сну в гаражі махнути наприроду. Їхати далеко – за 400 кілометрів від дому.. Підготувався язаздалегідь – взяв із собою дорогого бензину, протер скло, перевірив взуття, і вирушив у дорогу. Весна... Тепле сонце, зеленатрава, казковий настрій... А що може зробити відпочинок ще кращим, як не знайомство з гарною дівчиною? Ось і я вперше в житті побачивЇї... Зовсім юна, тендітна. Білий колір Її кузова виглядавпо-весняному вражаюче в порівнянні з моєю чорною шкірою, поруч зНею я виглядав просто неотесаним старим. А Вона підморгувала менісвоїм глибоким поглядом.Я дарував їй квіти, а Вона мені свійказковий сміх.Коли Вона лежала поряд у траві, я відчував, якб'ється Її маленьке дизельне серце.
Коли Вона лежала поряд у траві, я відчував, як б'ється Її маленькедизельне серце. Коли вона відверталася, прикинувшись скривдженою, яне міг відвести погляд від Її маленької круглої попки. Потім яласкаво кликав її блошкою, вона поверталася, і її очі не моглиприховати радість. Я боявся доторкнутися до неї, обійняти, поцілувати, щоб не подряпати її ніжної, чистої шкіри. Я відступавна крок, а Вона все більше дражнила мене, посміхаючись мені вслід.Я відступав на крок, а Вона все більше дражнила мене, усміхаючисьмені вслід. Ми мріяли, як проїдемо разом швидкісними автобанамиНімеччини, а далі на південь, через строкаті французьківиноградники, або на північ, на туманний острів. Ми мріялипрокинутися в Парижі з видом на Ейфелеву вежу і чути голоси —бонжур, мсьє. Сільвупле, мадам. Ми уявляли, як снідатимемо вПортугалії, клубитимемося в Іспанії. І прокидатися. Прокидатисявдвох.
І прокидатися. Прокидатися вдвох Так ми і провели весь день - напаркуванні квітучого саду. Просто мовчали, лежачи поряд на алеїтюльпанів. А на ранок роз'їхалися – я до себе на південь, а вона… АВона у свою Маленьку Італію… Так ми й провели весь день – напаркуванні квітучого саду