Купуючи SnowCap'у, я розраховував у тому числі відновити традиціюавтоподорожей із сім'єю та друзями. Раніше ми вибиралися доситьчасто і багато, але останнім часом все біло якось не до того І ось, нарешті, отримавши на додаток до першотравневих вихідних, два днізаконної відпустки, було вирішено вирушити в невелику подорож угори, до цього я не був на Закарпатті і поїздка обіцяла принестибагато нових вражень. Отже, truk заправлений, продукти закуплені, фотко на доріжку — і близько четвертої ранку ми виїжджаємо з Києва, за планом була зупинка на сніданок у Рівному, але порожня траса іміцно спляче сімейство внесли свої корективи — до Львова дісталисяодним махом без зупинок.SnowCap'а порадувала відмінними ходовимиякостями — середня швидкість на цій ділянці вийшла за 120 км\ч. Бувневеликий перегін до Сколе і, нарешті, пізній сніданок у ресторанііз кумедною назвою
Сколі. Після сніданку прохопили карпатськими серпантинами і, нарешті, дісталися місця призначення - Берегове. Потім були поїздкив Зачарований Край, Мукачево, Хуст, Воловець, Косино… За час цієїкороткої подорожі SnowCap'а щодня доставляла купи позитиву — імісця навалом, і на трасі хороша, і на розмоклих ґрунтовках. Надесерт - відносно невелика витрата та приємні фішки типу клімату тавсеїдної музики. Captiva rulez!
Коментарі1
молодці…