Поїздка до Чернігівської області.

Вирішили з'їздити до Ічнянського району Чернігівської області дляперевірки майна (старої) хатинки) 90-х років.Дорога туди приблизно180км.Спершу хороша, потім місцями погана, після місцями хороша.поза "дорожнього покриття", а саме вздовж посівів кукурудзи. Навітьпосміхнувся їхній кмітливості. Потім було ... Гальмувати я ненаважився. Драйвер:) Двоє з нас були пристебнуті, тому основніудари прийняли на себе собака-підлітав кілька разів догори іСузукі-який, впевнений і не знав, що є такі дороги десь).
Я — як досвідчений імхо драйвер — впевнено крутив інформативнимкермом, намагаючись уникнути серйозних наслідків приземлень Сузуків якісь ущербні ями, в які запросто б сховалося колесо від КАМаза.Фух. Коли скінчилися ями - ми ще їхали вздовж поля - поза дорогою ія не наважувався потрапити на тверде покриття, щоб почути якісьнеприємні звуки від Сюзі). І ось я на дорозі -а-ля асфальт. Всетихо, нічого не стукає, звуки сторонні відсутні. Їдемо собі. І ярозповідаю супутниці про Сузука, мовляв: "надійність перш за все". Іце чиста правда.
На фото наш Suzuki у кінцевій точці.