Продовження неприємностей

Не втомлюється напружувати мене лансерок. Начебто і все подрібниці, але постійно прилітає із завидною регулярністю, при чомуяк у фільмах з Джекі Чаном, коли противники нападають почерзі.Тільки розхлинаєшся з одним — нова какашка летить. Газовогоредуктора видихнув було, але при черговій поїздці переставпрацювати омивач лобового скла.Прочистив зворотні клапани — начебтодопомогло.Але через 300 км знову здохло.Думав може форсункампіпець, але начебто є витрата.З'їздив на чергове ТО (масло+фільтра), попросив подивитися, що з омивачем. "майстер"засудив форсунки.

На весняних розбитих дорогах прилітає камінь у лобовуху.Низ склакрасиво йде тріщинами. Пічка нагріває шибку, все, лобовуху підзаміну. Дощу на мийці самообслуговування і міняю в темряві, присвячуючи ліхтариком. Приїжджаю додому, міняю лобовуху. Потім їдуна нормальне СТО і прошу розібратися та полагодити омивайку. Дітиза 20 хвилин знаходять, що глючить зворотний клапан. Ставлятьзамість нього штуцер і все гарно працює. Грошей не беруть) Заїжджаюдо зоомагазину та беру пару клапанів від компресора. Встромляю втрубки, але вони не обхоплюються шлангом і не тримають. Завтратреба взяти хомути, обтягнути. Приїхавши зі СТО, при постановці насигналку помічаю, що перегоріла лампа габариту в задньому правомуліхтарі. Та мляааа, скільки можна! Завтра відкручувати ліхтар, міняти лампу. А хочеться просто місяці три-чотири покататися навтіху, як це було до 150 тисяч. Як думаєте, настане такий момент, коли ця чорна смуга дрібних і не надто неприємностей закінчиться? Чи далі буде лише гірше?