Одеса, море, масложер

Зійшлися зірки у сузір'я плеяди і мені вдалося вирватися на вихіднідо Одеси. Привід був значний:приїзд із зарубіжжя головного хамачату Українського Форестер Клубу та просто доброї людиниPshenichniy85. Забігаючи наперед, можу сказати щозустріч пройшла чудово! Мав задоволення познайомитися наживо звеселими та дружелюбними бульбами, досхочу наїсться фаршмаку івипити справжньої грузинської чачі! з самої зустрічі:
Перша частина зустрічі польова, через втому з дороги встиг тількиодне фото зробити. Їздили чорноморські чумаки за сіллю.
Друга частина гастрономічна. Фото говорить саме за себе)

А тепер про дорогу:
Виїжджали ми Києва, брудні весняні пейзажі якого навіюють лишетугу, але вже за якихось 100 км ми потрапили до сніговоїказки:сонце, дорога, а довкола безкраї білі поля.

У таку погоду спостерігати сліпучо білі пейзажі – одне задоволення! Далі було ще цікавіше. На цій сніговій ділянці дороги ми виявилискупчення хрустик:кожні пару кілометрів на узбіччі або нарозгороджувальній смузі стояла підбита машина. На щастя, пошкодження виглядали не дуже серйозними, тому сподіваюся, щообійшлося без летальних наслідків. А все тому, що люди летятьтрасою, не звертаючи уваги на покриття. Весняні струмки і сніговакаша не сприяють керованості автомобіля, особливо задньопривідного.Будьте обережні на дорогах! Ще пару сотень кілометрів на південь іми потрапили в справжнісіньку весну. Контраст забирав дар мови.Просто не вірилося, що така різка зміна оточення може бути в межахтвоєї рідної країни. Такі моменти здивування мотивують досліджуватисвої рідні землі, адже вона не така нудна та одностороння, нашаБатьківщина, як багатьом здається.
Зелень чудово підняла настрій. За таких пейзажів відразу починаєшдумати про плани на весну:куди з'їздити погуляти, куди з'їздитипорибалити, який велосипед придбати і в якій річці вперше скупатисяцього року. Це була моя друга поїздка на дальняк на турбовому .Вперше накотив близько 700 км на втомленому маслі (6к км від замінипопереднім власником), фор з'їв близько півлітри. Я був готовий доцього. Масло замінив, залив за інструкцією 5-30. За подорожКиїв-Одеса-Київ спрятав близько літра. Я знову не засмутився і бувготовий. Олія ріденька занадто для цього мотора, але піднявшив'язкість, проблема навряд чи зникне. Потрібно спостерігати далі.Найгірше що може бути - знос, еліпсоїдність. Найпростіше - тектиякихось сальників (що цілком можливо, адже машина олією недимить).У жодному з наслідків я не буду здивований і засмучений.Адже я брав цю машину усвідомлено приймаючи потенційні проблеми.Тим більше атмо жужик стоїть у гаражі на підхваті)) Крім витратиолії ще був приємно здивований витратою топляка. На Одесу їхав успокійному режимі (крейсерська 100-110) та отримав розхід близько9ти на сотню. Це дуже приємні цифри для такого авто (порівняно з14.5 по місту). Так що у турбосубарів розхід не такий і страшний, все залежить як тиснути на педальку. Тут навіть розбірки колоритніМоре порадувало нас найчистішою водою, легким бризом і великоюкількістю вітаміну Д, за яким так скучила наша бліда шкірамешканців мегаполісу. Якщо ви опинитеся в Одесі — обов'язковозавітайте до Тюльки. Якщо ви любите рибу як і я — вам тамсподобатися. До речі, дорожній рух в Одесі специфічний, а таксистибалакучі і не дадуть вам занудьгувати.
p align="justify"> Після двох днів активних дій з утилізуванняалкоголю шляхом його вживання ми вирушили додому. Дорога була вжезнайома, але цього разу сонце вирішило попрощатися з нами ранішебажаного і півдороги ми провели в сірості. Але і такі пейзажіпо-своєму прекрасні. Адже після сірої нескінченності неба, коженпромінчик сонечка починаєш цінувати більше звичайного.

Під кінець шляху ми дуже втомилися, адже почалася справжняхуртовина і останні кілометрів 60 ми долали більше години.

Благо дісталися без пригод. Крокуси у вазоні та Одеська камбалабула успішно доставлена ​​коханій мамі.
Ось така ось вийшла перша весняна поїздка. Тепер кілька тижнівроботи і… Довгоочікувана поїздка на дельту Дніпра, на окуня, яку мивідклали на цілий рік через епідемію.!
"
До речі, дорожній рух в Одесі специфічний, а таксисти балакучі і недадуть вам занудьгувати. Алкоголю шляхом його вживання ми вирушилидодому. Дорога була вже знайома, але цього разу сонце вирішилопопрощатися з нами раніше бажаного і півдороги ми провели всірості. Але і такі пейзажі по-своєму прекрасні. Адже після сіроїнескінченності неба, кожен промінчик сонечка починаєш цінуватибільше звичайного.

Під кінець шляху ми дуже втомилися, адже почалася справжняхуртовина і останні кілометрів 60 ми долали більше години.

Благо дісталися без пригод. Крокуси у вазоні та Одеська камбалабула успішно доставлена ​​коханій мамі.
Ось така ось вийшла перша весняна поїздка. Тепер кілька тижнівроботи і… Довгоочікувана поїздка на дельту Дніпра, на окуня, яку мивідклали на цілий рік через епідемію.!
"
До речі, дорожній рух в Одесі специфічний, а таксисти балакучі і недадуть вам занудьгувати. Алкоголю шляхом його вживання ми вирушилидодому. Дорога була вже знайома, але цього разу сонце вирішилопопрощатися з нами раніше бажаного і півдороги ми провели всірості. Але і такі пейзажі по-своєму прекрасні. Адже після сіроїнескінченності неба, кожен промінчик сонечка починаєш цінуватибільше звичайного.

Під кінець шляху ми дуже втомилися, адже почалася справжняхуртовина і останні кілометрів 60 ми долали більше години.

Благо дісталися без пригод. Крокуси у вазоні та Одеська камбалабула успішно доставлена ​​коханій мамі.
Ось така ось вийшла перша весняна поїздка. Тепер кілька тижнівроботи і… Довгоочікувана поїздка на дельту Дніпра, на окуня, яку мивідклали на цілий рік через епідемію.!