ТУРЕР ПО БАЛКАНАХ або ДОРОГА ВДОЛІ МОРЕЙ (частина 1, Хорватія)

Тут написав першу частину міні-звіту про нашу подорож Балканами іне тільки… Одним словом – рекомендую!
Море та красиві краєвиди – це все Хорватія.
Намітили виїзд з Києва на 8 ранку, але як ви знаєте це буває )), виїхали о 3 годині дня, не поспішаючи дісталися Карпат, заночувалив славному місті Сколе, а вранці о 7 годині продовжили Наступнийпункт столиця Хорватії — Загреб.
Найскладніша ділянка шляху за всю поїздку опинилась у нашихКарпатах:був дощ, туман і плюс до всього місцями погані дороги… Доречі, дощів за всю поїздку більше ми не бачили, тільки сонце! ))Слава Богу, проїхали цю ділянку неушкодженими і до пів надванадцяту були вже на кордоні.Перехід вибрали Берегове (трохинижче Чопа), тут завжди народу менше, пропуск швидше.Українськасторона хвилин 5 і все «вільний», а ось Угорська сторона непоспішала... Коротше 1, 5 години втратили, з їхніми перервами накаву, ритуалами постукування вздовж машини, і заглядання вдвигун... Але нічого, час переводиться назад і ось знову дванадцятагодина, їдемо на Будапешт. На першій заправці, де розпочавсяавтобан, купили віньєтку-матрицю, проїзд на тиждень коштувалаблизько 10 євро. Угорський автобан був як завжди вільний (неділя), навіть дружина захотіла покерувати))). Після Будапешта зустрічнасмуга на автобані виявилася завантажена дуже сильно, всіповерталися додому до столиці з озера Балатон, а наша сторона булавільна до самого Загреба. Хорватські гори Хорватські гори Такнепомітно доїхали до кордону із Хорватією. У липні 2013-го вониофіційно вступили до Євросоюзу, і ми переживали, раптом нашішенгени не прокотять, але побоювання виявилися марними, мовчкипоставили штампи, глянули на страховку і всі поїхали далі. Довосьмої вечора були вже в Загребі.
Автобани в Хорватії платні, платиш за певний відрізок шляху, аленевеликі суми, можна платити в місцевій валюті або в євро. Якістьпокриття відмінна, дорога йде весь час плавними зигзагами плюсбагато тунелів з обмеженням швидкості до 80 км/год. Близьке світловлітку можна не використати, але здебільшого всі їдуть зісвітлом.
Дороги скрізь чудові

На наступний день поїхали до Плитвицьких озер. Частина шляхубула автобаном, а половина вже по гірських серпантинах і населенихпунктах з обмеженням швидкості 50 км/год. Звичайна дорога, вузька, місця для обгону дуже короткі, потік машин щільний. Спершу почавусіх обганяти, адже тягнуться 50-60 км/год, потім зрозумівбезглуздість цієї витівки і їхав уже в загальному потоці, більше неризикуючи даремно. Біля самого заповідника «Плитвицькі озера»запаркувалися біля входу №2. Заїжджаєш за шлагбаум, береш талон, апотім просто шукаєш собі місце у лісі серед дерев. Самі озераобов'язкові до відвідування, хто збирається взагалі до Хорватії, цеодне з найнезвичайніших місць на землі, залишає незабутнє враження.Ми гуляли там до самого закриття о восьмій годині, коли вже всітуристи розсмокталися, і ти залишаєшся віч-на-віч з цією красою, просто супер! ))). Заночували там же за сім кілометрів від озер.
Далі місто Задар та довгоочікуване море. У самому Задаріпаркувалися під стінами старого міста, хотіли сплатити запаркування в автоматі, але він приймає тільки дрібницю, пішли вкіоск купили там два стікери по 12 кун за годину, потім довелосяповернутися до машини і покласти їх під лобове скло. Тим, хто несплатив за паркінг, поліція виписує штраф у 140 кун (18, 5 Євро) ідбайливо загортає в поліетилен квитанцію запихавши все піддвірники. У самому місті можна оглянути старе місто з Римськоюархітектурою, прогулятися набережною і послухати Морський орган.Далі в навігаторі ставимо крапки вздовж моря, якомога ближче доводи. Саме звідси починається наш шлях у 2000 км. Уздовж морів.Дорогою зупиняємося біля прозорої бухти — викупатися і позасмагати, машину паркуємо в тіні сосен, які тут ростуть скрізь прямо біляводи. Відчуття дуже комфортні, нікуди вже не хочеться поспішати, аце тільки початок))). Крка» з його гарними каскадами, в яких можнапоринути. Також дуже рекомендую. Другу половину дня проводимо зновубіля моря. Дорогою не втрималися, зупинялися викупатися в тихихмальовничих бухтах, тут дорога до самого Спліту взагалі нетуристична, просто краса. У самому Спліті зранку поїхали дивитисьйого головну пам'ятку — палац римського імператора Діоклетіана. Зпарковками тут напруженя, на центральному паркінгу місць немає, довелося огинати все заново, і тільки потім знайшли біля поліціївільний паркінг по 7 кун/год. Після огляду старовинної частини, надто сонячна погода в +36°C, не дала можливості подивитисянабережну)). Всіх тягнуло тільки до пляжу…

Десь на шляху до Дубровника
Після Спліту прямували на Дубровник, який лежить через Боснію таГерцеговину, вона трохи вклинилася до морю, розірвавши по сушіХорватську територію. Паспортний контроль дуже номінальний, жоднихштампів навіть не ставлять, усі розуміють, що туристи їдутьтранзитом. Заїхавши до самої Боснії-Герцеговини відчуваєш дужедобре, що це зовсім інша країна. Ми вирішили заночувати саме тут, щоб краще відчути місцевий колорит. Неподалік дзвонили дзвоницеркви, зовсім поруч кричав осел… не багата, але душевна країна., перлині південної Далмації. Вулички тут здебільшого односторонні іпроїхавши поворот до старої частини міста, довелося робити гак у 5км на гору, і то з порушенням, перетинаючи подвійну суцільну, щоброзвернутися назад.З другої спроби заїхали в підземний паркінг, деодна година коштує 20 кун, платити через автомат, а він тількимісцеву валюту приймає, євро та пластик не котять. Після оглядуфортеці ще покаталися містом, хотіли знайти пляж, але так і незнайшли. Що б там не говорили про Дубровник про його красу, але доВенеції він недотягує. Так зустрічає Дубровник Це вже заДубровником з видом на старе місто і фортеця. Окремо хочу сказатипро дороги Хорватії, вони чудові, на вигляд скрізь нещодавнозроблені. По них приємно їхати, відкривши вікна і насолоджуючисьароматом моря, хвої, співом цикад ... Плавні зигзаги, гори несильно круті, все це дало витрату в 6, 7 л/100км по країні (двигунто 2, 4). Дорогою зустріли дуже багато туристів на авто:Поляків, Німців, Італійців, Швейцарців та інших сусідів. До Хорватії намашині однозначно можна їхати.
Десь біля кордону з Боснією та Герцеговиною
У наступних частинах буде Чорногорія, Албанія, Греція та Румунія, не перемикайтеся .