Сьогодні Унчик був проданий, ностальгія страшна, дивлюся з вікна настоянку, а його ні, почуваюся спустошеним, в цю машину вклав душуне тільки я, сподіваюся вона буде вірною і новому власнику Трохифото останнього нашого миття перед продажем…
Мені вже дзвонили по твоїй машинці-ремонт дізнавалися, по дрібницях, плановий, хочуть стати на обслугу ... так, шкода прощаються з рідною душенькою ...
Коментарі10
Пам'ятаю 2000-го року, коли свій продав — як життя закінчилося…
Вооот, ходжу як овочі!
Та самому шкода його було! (Але життя триває!
Мені вже дзвонили по твоїй машинці-ремонт дізнавалися, по дрібницях, плановий, хочуть стати на обслугу ... так, шкода прощаються з рідною душенькою ...
Божевільна ностальгія!
машинка-клас. я розумію твою настільгію ...
Шкода, що наші ряди порожніють!
ех…
дааа, з Унками шкода розставається, серце розривається, по собі знаю (((
Не те слово!