Як ми з Москвичем горіли...

Прошу одразу братію читаючих мій блог не лякатися… Всі цілі, ніхтосерйозно не постраждав (мій злегка обпалений палець давно зажив, асветр випрали). Було це ще восени, перед самим закриттям сезонуПоверталися ми (я, моя наречена та брат) з дніпропетровськоївиставки ДАРС-2014.Все добре, їдемо "соточку", вже темніє, сутінки, музика з планшета, байки, жарти... Раптом брат каже, що ззадумашини йдуть іскри. Одразу не повірив, бо не чув жодних звуків, машина поводилася адекватно (іскри бувають від обірваного глушника, їзди на диску тощо), думку про пожежу відкинув одразу, бо диму небуло. Справді, фонтан з іскор, різко зупинився, на ходу відкривкапот, проінструктував де шукати вогнегасник-сипучку... Сам у тойчас побіг до капота (на малій швидкості з'явився димок самезвідти). На наших дорогах мігрувала на випускний колектор іспалахнула. Засипали ми всю трахомудію вогнегасником, трохипрокотили машину вперед, тому що ганчірка впала на землю і почалагоріти там. А кому цікаво, щоб пошкодилися високовольтні дроти, абопаливопровід. Окреме спасибі чоловікові на "жигулях", якийпобачивши дим, також зупинився і трохи допоміг порадою і дужесмішно затикав свою тещу. Вона все кричала: "колю, поїхали звідси, зараз як рвані, ну його на…". Погасилися, трохи почекали (хвилин5), пометали дроти, трамблер, котушку від порошку, завелися — і вдорогу.
Ось така була у нас із "москвичем" історія, дай Боженайнеприємніша.