А ось і фотозвіт

Зрештою вдалося відфоткати результат по підлокітникам.
Взагалі і в цілому знадобилося:
1) матеріал — шкіра ( бажано автомобільна, але можна ізвичайну (я користувався звичайною));
2) клей (підійде і "момент" для склеювання взуттєвих виробів), пішлоприблизно 3 тюбики; викрутка-зірочка з затупленим кінцем;
4) пластикова пластинка (для затягування шкіри);
5) ніж канцелярський;
6) гострі ножиці;
/>
7) ніж (для зняття дверної карти)
8) нові шурупи.
Як все почалося:дуже довго знімав карти, особливо з задніхдверей.Проблема полягала в тому, що засувки — кліпси дуже тендітніі обшивка дуже щільно на них кріпилася.Потрібно докласти якихосьзусиль, щоб не зламати кліпси. Нічого особливо складного, яквиявилося, у знятті немає... Ось так виглядають двері безкарти:Головне — не забути про акустику і, якщо встановлено, пророзподільника, а то можна порвати і залишитися з носом замістьмузики:
вооот) >
Необхідно зняти сам підлокітник. Як ми всі чудово знаємо, вінзапаяний у дверну карту. Але страждати з випоюванням зовсім непотрібно. Просто беремо викрутку/ніж і акуратно зриваємоприпаювання.
Далі — найцікавіше. Не знімаючи стару обшивку влієм шкіру. Чому? Татому, що під старою ганчіркою знаходиться дуже тонкий шар поролону.Різати новий - гемор. Ну, писати, як працювати зі шкірою не станутому, як і так ясно, що її потрібно розтягувати, щоб уникнутискладом. Дуже задоволений "моментом", дуже, я маю сказати. "можемо, якщо захочемо":

(такий, тільки "взуттєвий")
Даємо підлокітнику підсохнути і отримуємо результат:

Так. Мало не забув:впаювати назад у дверну карту потрібнообов'язково, оскільки вже у двері з'являться зазори міжсамим підлокітником і пластиком картки обшивки.
Зрештою:< Ще вирішив трохи поколгоспити і закрити жлобствовідкритих шурупів-саморізів і купив накладки в тон сірого пластикусалону(+поміняв саморізи):

(загалом вони сірі-не білі)

порівняння: