Отже, колись давно я отримав права. Кілька років ми ділили збатьком одну машину, 21011. Нашу першу і єдину на той час, купленуще моїм дідом. Начебто і все було добре, разом їздили разомремонтували, але як завжди буває машина, це щось особисте, і ділитийого ні з ким ніяк не можна, як і жінку. Хоч і відвалилося б що), амені хотілося щоб вона була ідеальною, ось так і зародилася думкапро власне авто.Настав час мені щось вирішувати.Я давно вжезадивлявся на підходящі варіанти, але як завжди грошей було негусто, та й криза якраз тоді нагрянула (мова про фінансову кризу)Але те, що я хочу примітив відразу - я хотів саме 2105! Мені дужесподобалися її форми, такий собі плоский квадратик, і головнезадній привід. Припала до душі, як і грати радіатора, та йначитавшись про VFTS, про сімку і не думав. А чого не інно? Та всепросто - з ранніх років я постійно споглядав нашу білу 21011, і ВАЗстав мені рідним. На власно і грошей не було. Життя звело мене зоднією людиною, і ми з ним міцно подружилися. Пройшов рік чи більшеі ось мій друг вирішив продати машину своєї дружини. Це була 2105Але так як це була машина друга (третя в сім'ї) я на неї особливо іне дивився, кілька разів з ним правда пожартували, що колись меніїї продасть, на тому справа і закінчувалося. І тільки коли він самвирішив її продати я збагнув, що це мій шанс. Все б добре, алегрошей у мене не було взагалі. Я швидко почав щось думати. Потімпоговорив з ним, і він погодився мені продати її на виплат, але1000 $ відразу. І за умови, що її потрібно ще трохи зібрати - буврозібраний салон і двері під тонування. Машина приваблювалавідносно свіжим фарбуванням та умовами покупки, тому я особливо йне придивлявся, що і де, та й не досвідчений був. Домовилися за14800гр ($1850 на той час). Я був майже щасливий. Щоб віддатичастину суми я взяв кредит на 5000гр, інше наскріб. Ну час такийбув… І ось десь у середині березня 2011 року в мене з'являється моєперше авто. Салоні вжес, роботи гора. Але я начебто радий.
Перші фотографії зняті на якийсь старий телефон…
Так вона виглядала, без двірників, без дзеркал…
М'ятий бампер, дивні ковпаки, тоді це не мало значення. Ось такийбув салон, правда вже видно встановлені дзеркала. Салон розібраний, але комплектний. Ось така підкапотка, правда тут уже дроти ВВ нові.Акумулятор VARTA з якоїсь азіатської машини, реально крутий був.Дуже довго прожив і зазнав знущань. Ось так усе починалося.Першівраження незабаром змінилися депресією та списком необхідних длявиконання робіт. Перший виїзд відбувся дуже скоро. Довелося багаточого перебрати що хоча б виїхати. Вперше, коли проїхався на ній, був засмучений. У порівнянні з сімейною 21011 вона не їхала взагалі (виявилося двигун то 1, 2), підвіска в мотлох (на 21011 стоялипружини суплекс і каяба ексель ж, тому я розумів що є що). Я зновудовго депресував та шукав гроші. Зате я спробував що таке кпп 5ст.Заради цього власне і так хотілося виїхати. Робота просувалася, модні двірники.)) Майже зібраний салон. Ось така історія. Навіть невіриться.






Коментарі6
О так, я так волгу хотів.
А кузов щось такий живенький
Там є над чим працювати, старіє як ми...
Життєвий запис, сам такий був, як згадаю як купив, як їздив, як лонжерон лопнув і двері намертво в отворі затиснуло, як кредит на фарбування брав, ех як давно це було. Але ж це не означає що ми старіємо?
Це просто життя звичайних людей…
Я теж П'ятірки люблю)