У продовження теми про купівлю авто, з Києва до Львова їхали надругому поверсі автобуса ззаду, там якісь повітропроводи з яких всюдорогу моторошно прозирало. Приїхали з хворою головою, повним носомсоплів і диким кашлем... І це перші числа березня 2020 року. Швидшеоформляти та валити додому Оформлення, завдяки знайомствамколишнього власника з добрими людьми з даного відомства, пройшлодосить швидко, години 4 і я з новими номерами та страховкою, стартую на Київ. Ударену дупу їде рівно, жваво, навіть старийвласник здивувався, коли їхали в мрео, він попереду на крафтеріїхав, мабуть забув і натиснув нормально ... А мені то не можназагубитися в чужому місті, я фордику на гашетку, він плюнув чорнимдимом і полетів, загалом не відстали. Єдина смуток це піч, поки замісцем совались наче теплим дуло, ну думаю дизель, зараз на трасувийду гарячим подує ... Вийшов млинець, чим швидше їжу тимхолодніше дме, загалом вся користь від печі, тільки що скла непотіли. Дістався майже 700 км без пригод, по машині-було масломайже на мінімумі, долив пів літра (забігаючи на перед скажу щочерез 1500 км рівень залишився на місці)
ну і дизель само собою, світло хороше, двірники омивайки всепрацює, ходова, гальма все супер, якби не грубка було б повнезахоплення! Хоча після в'їзду до Києва, коли почалися світлофори, тягучки та інші радощі міста Героя, грубка ожила і в машині сталодосить комфортно. Фото з оголошення збереглися… На що яповівся.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.