Ходова та дрібний ремонт

З дня реєстрації машинки пройшло багато часу, а я нічого незаписував, каюся, виправлюся. Отже, вистачить жувати соплі, приступимо відразу до справи.

Катався Дімка, катався, і докатався.Заїжджаю на сервіс, скаржуся, мовляв так і так:стукіт, грюк, хрюк, і т.Д. …
А вони мені:— Ну заганяй, подивимося зараз.
*заїхав, виліз, підняли*
І тут почалося все найцікавіше:
- Як, ти мені просто скажи, як ти міг їздити на такій машині? - Нену а що ... Що, все так погано? - Так, і не тільки погано, а дужепогано…
*і після маленького перекуру*
— На ось тобі список, дуй у магазин, завтра з мішком "залізяк"приїдеш...
— Ок, до завтра.

І ось настав довгоочікуваний момент, що ж було написано в цьомусписку… а було там таке:
> — Дві кульові
— Дві ромашки
— Стійки стабілізатора (йяйця)
— Гумочки стабілізатора
— Ступові підшипники (задні)
— Два задніх робочих циліндри (потекли, як морозива на сонечку)
— Ступові болти (4 шт, піт розвал)
— гальмівна рідина
— парочка сальників
— парочка сайлентблоків
і найголовніше:
— Комплект зчеплення (вибір упав на LUK)

Наступного дня, я заїхав на СТО, вивантажив "мішок подарунків" ідомовилися зателефонувати.
Кілька днів чекав я свою улюблену тачечку, і тут бац, дзвінок відмого механіка:- Так, привіт. - Привіт. - Взагалі, я тутподумав:напевно йди в магазин за новими стокове грати, білимиповоротниками і повторювачами. Як купиш - привозь, без них можеш неприїжджати, машину не віддам. Зрозумів? - Ну, ок ... * Якщо чесно, цей монолог привів мене в ступор * - Все давай, на зв'язку.
- Давай. Я голопом мчу на авторинок, купую всі ці ніштяки, і мчу вгараж. Бо мені до божевілля цікаво що там вийшло... Заходжу ідивлюся:мій драгстер вже на колесах, зі знятими фарами.Виявляється, механіки вирішили перефарбувати внутрінку з червоногов чорний. Поворотники відповідно теж.
І механік каже:— Заїдь завтра, буде все готово, тачку забереш.— Безпроблем, до завтра.