Прощальна

Ось так несподівано, можна сказати…

Не встиг знизити ціну — як телефон почав» розриватися.

Зателефонував хлопець, я не встиг до ладу розповісти про машину якуже домовилися про зустріч, подивилися і на завтра вже з технічнимпаспортом майбутній власник поїхав до сусіднього міста до господиніза документами.
Ввечері все перевіривши і прокатившись востаннє я передав ключі, остання фотка, слова побажання і в добрий шлях))

Коли приїжджали дивитися її люди похилого віку я їм не хотівпродавати свою красуню, так як вона з молодою бадьорою душею ... Їйганяти по коліях ралі, а не нудити з мішками картоплі подачах! ))
<
з рідного холостяцького гуртожитку)) Так що впевнений на дорозі щепобачимось.Вона мене жодного разу не підвела і сподіваюся непідведе і нового власника! Як зараз пам'ятаю ... 9 березня, яввечері о 19:00 приїхав за нею ... Ще раз всі подивилися, я забравтех.Паспорт і перший раз виїхав на ній ... Тільки від їхали я відрадості так закричав, що друг на сусідньому сидінні мало ненаклав))) подумав, що в нас хтось в'їхав)) страшно було їхати — аледуже весело! )) Багато вона мені подарувала емоцій і безцінногодосвіду — спасибі крихітко! ) Удачі власнику і моїй колишній крихті... Моїй першій крихті! Ні цвяха, ні жезла! Прощавайдорога.

БЖ походу закритий(