Невелика подорож до Одеси 1350 км

Отже, ми повернулися з нашої "маленької" подорожі. Загалом мипроїхали 1350 км, маршрут був Київ — Одеса — Іллічівськ — БілгородДністровський — Ільчевськ — Одеса — Київ. Їхали з кліренсом в 7 см, повний багажник шмотья і 3 особи.
День 1. Виїжджали ми з с.Дзвінкове, що знаходитися за 40 км відКиєва. Підвіски та нирок Напевно саме там ми найчастіше терзалиднище машини за всю поїздку.Як же витягувалися обличчя людей о 5ранку коли вони бачили асфальт, що човгає дном асфальт, в якійсудомно стискалися при кожному ударі її пасажири.Виїхавши вже назнайому, після Lowville, Одеську трасу спокійно і повільнопоплелися до Умані, де зробили невеликий привал на перекус івідпочинок.Стомившись від "дороги" ми нарешті змогли розслабитисвої нирки і зрозуміти що є в Україні щось рівне:) Закривши шибки, розкуривши кальян все у світі стало на багато веселіше. Було парумоментів, особливо на 388км траси на швидкості в 120км\годину мидумали що прийшов кінець нашої подорожі Але доля вирішила інакше! Через 9.5 годин їзди ми дісталися сонячної Одеси.
а нам казали що це не можливо:)

Як же після Києва нам було не звично, гарні вузькі вулички, щохаотично бігають пішоходи і машини. "позолотивши" ручкупаркувальника 15-ма гривнями ми побігли на пляж до довгоочікуваногоморя! Але треба було рухатися далі, адже в Одесі багато гарнихмісць.

дах цілий:)
Побувавши на Деребасовці, Приморському Бульварі, ФранцузькомуБульварі нам довелося рухатися далі в містечко під назвоюІллічівськ, де на нас уже чекав добрий друг. На жаль, пішов дощ, розбити намет ми не змогли і вирішили спати в машині ... (яквиявилося вранці на таки жвавій вулиці:)) На 2й День ми якалкоголіки після майбутнього весь день провалялися на пляжі:)
чистота понад усе!

Але був величезний плюс у цього дня, 16-го серпня виповнилося 21рікмоєму хорошому другу, і ми звичайно ж вирішили все це добревідсвяткувавши. Намагаючись зайти в клуб з пірочинним ножем ішампунем (коли не мийте голову в солоній воді милом, це сумно:)), ми розпочали своє святкування, яке закінчилося словами "хлопці, вастут як би 2е тільки залишилося, настав час закруглюватися" (наш 3йне витримав і пішов за довго до закриття спатки)
День 3й. Добре отоспавшись вирушили до Білгорода Дністровський. Цебув черговий етап випробування підвіски та днища. Жахлива дорога, постійна тряска, ями, в яких можна втратити машину, купазалізничних переїздів.Ці 70 км ми проїхали аж за 3 години але яквиявилося це того коштувало.

< Нагулявшись пора було ночувати, але на жаль такого місця мине знайшли, а так хотілося поспати біля стін замку (раптом там іпривиди ходять:) ) Повернулися на вже звичне паркування доІллічівська, розбили намети і вштовхнулися спати. Дорога, маршрутдо речі ми змінили виявилася набагато краще і коротше, і зайнялавсього 1.5 години, але на ній було дуже і дуже багато сюрпризів, щозмусило відчути нас "англійцями", і більшу частину якої ми їхалипросто по зустрічці.

День 4й. Черговий день проведений на пляжі, але все було б сіро інудно, якби не Андрій Скрипка, саме той друг, який на нас чекав вІллічівську, який взяв гітарку, з нашого ж боку був кальян. Співалими пісні до глибокої ночі, та й після коли Андрій поїхав мипродовжили задушевну розмову. На жаль час було їхати додому, але щедуже хотілося заїхати до Одеси до друзів та однодумців з LAW Помивмашину прямо на парковці ми вирушили в нехай. Не маючи ненайменшого поняття, де хлопці збираються, а було нам відомо лишечас, ми прибули до Одеси з надією зустріти знайомі обличчя, і удачанам усміхнулася! Не помітити шикарний Сівік Діми було дуже складно, т.К. Такі машини просто створені притягувати до себе погляди тасерця!
мрія:)
Поспілкувавшись, і тицьнувши пальцем у карту де паркування "зустріч" ми продовжили прогулянку Одесою, у Дендропарку "перемога". Нагулявшись, повернулися в машину і стали "кимарити" вочікуванні 23.00, і тут підвалює до нас корч у вигляді 6ки, гнилий, молдинги, що відвалилися, ... Коротше просто жерсть ... І тут щеодна несподівана зустріч, вилазить з корча товариш Gooda, радості умене не було болю, ще одне знайоме обличчя:) ще раз уточнивши місцезустрічі, було вирішено покатати 4ку на останок по місту, подивитися на місцевих двіфтерів та іншу нечисть:) і тут першаполомка, у нас відвалилося салонне дзеркало заднього виду і це булосумно, т.К. З бічних дзеркал праве декоративне, їхати сталь значноскладніше. Діставшись провулками до паркування LAW як було приємнобачити стільки знайомих осіб, Женя Ковальчук aka JDR, люб'язнопогодився відвести мене о 12-й ночі до магазину за холоднимзварюванням для нашого горі дзеркала. Поспілкувавшись з хлопцями допершої години ночі нам час було в дорогу. Дорога була просто казка, майже весь час 100-120км\ч Проїхавши близько 250км, ми заночували.І яке ж було наше здивування прокинутися за 10 метрів від радара "вІЗИР" і купки гайців, які з цікавістю розглядали нашу машину ітіла, які там дрихли.Ще пару годин тряски і ось він милий будинок, як кажуть в гостях добре але вдома краще:)
Ця поїздка мені розплющила очі на те, що на заниженій машині цілкомможна подорожувати нашими "чудесними дорогами" навіть на ладі . Нанаступний рік планується схожа поїздка, але вже в Європу, але цевже буде зовсім інша історія. jdr та Дімі aka dimi4 Івсьому LAW за теплий прийом і за допомогти в нашій подорожі.
ось так