Нове життя датчика
Мова піде про датчик положення колінчастого валу, або ДПК. І сутьось у чому. Що собою являє датчик ДПК, це по своїй суті магнітнийсердечник з намотаною на нього котушкою. Особисто у мене виникаєпитання, що потрібно зробити через зад і рукожопим методом, щоб мивсі дружно змінювали його раз на 2-4 роки, і це ще кому якпощастить.
Знайомство з датчиком такого типу, тобто його ремонтом у мене булороків 18 тому і то по нещасливому випадку.Знайомий моторист черезнезручний монтаж звернув йому бошку на 964 поршивому, а з датчикамина це авто і ще в ті часи, була реальна проблема, та ще й напревеликий жаль їх там було два.Можу сказати що якість тих датчиківбуло не те що на висоті, а зроблено було за совдепівськими нормами, тобто кожен підвідний провід до котушки був в окремій трубціізоляторі, композит яким була залита котушка, був доситьеластичним, що запобігало появі мікротріщин які за своєю суттюрвуть котушку датчика. Що стосується тих датчиків, які трапляютьсясьогодні, то за своєю суттю це запрограмований підривник звідстрочкою дії на невизначений термін.
Перше це котушка. Тут просто простір для дій, починаючи з дротуякий не відповідає перерізу, погане лакове покриття, та ще йалюмінієвий та закінчуючи методом намотування та підпаювання доконтактів.
Друге це магнітний сердечник. Тут відчуття що ці сердечники роблятьті ж фахівці, що і викрутки у яких магнітного наконечника вистачаєна два десятки гвинтів. Попадалися зразки, які взагалі немагнітилися.
Третє це композит і він же корпус датчика. Тут претензія одна, цесам склад композитного матеріалу тому що за часті він пересихав запару років і в результаті з'являлися мікротріщини які вели довнутрішніх розривів котушки. Загалом суть статті в тому що придотриманні технології, даний датчик повинен служити не один десятокроків, проте на жаль навіть така незначна деталь може приноситичималий дохід виробникам, яким, як я переконався, не гидують навітьдосить імениті виробники і просять за цю дрібницю до 1000гр наданий момент.
На фото один із таких датчиків. До якої родини та з якого автозараз уже не скажу, але суть проблеми та сама. У верхній частинізалитої клеєм, знаходиться місце підпаювання котушки до клем і цезазвичай у 95% випадків доводиться пиляти. На роль корпусу відміннопідходить оболонка електроліту, оскільки після перемотуванняпотрібно створити заміну старої захисної оболонки, яка через своювнутрішню деформацію і призводить до руйнування котушки. Загалом, так виглядає відновлений датчик. На жаль фото самого процесу немає, так як відволікатися при перемотуванні котушки ой як не хочеться, той хто хоч раз перемотував котушку дротом з перетином 0, 2-0, 1 мммене зрозуміє.






Коментарі2
статті якось не в'яжеться з ом. Прокоментував хоча б фотографію, де корпус совкового електроліту одягнений на датчик. Чи що там епоксидкою заклеєно? Незрозуміло, що за мікротріщини такі, що рвуть обмотку? Хто виявляв ці причини?
Допишу, вчора часу не вистачило.