Пригоди на морях...

Загалом, з'їздив я на море, в Приморський (більшовик), біляЗалізного Порту. І, звичайно ж, поїздка вийшла не без пригод, насамперед пов'язаних з автомобілем.
/>
Короче, розповідаю.
Туди доїхав добре, відпочинок почався чудово, але вирішили миз'їздити на гейзер, це між Голою Пристанню та Ж. Портом, у полібіля с.Тендрівське. Я виявив калюжу ОЖ під машиною, відкрив капот, а там потоп… Не розгледів джерело витоку, вирішив, що тече з пробкирозширювального бачка, долив води, і після відвідування гейзера, так і поїхав… Але по дорозі почала зростати температура, і коли язупинився, побачив знову потоп.Вилив залишки води, які в мене були, і поїхав далі, але температура зростає, води більше немає, а донаступного села кілометрів 10. Я додав швидкості, а дорога підлозіасфальт, підлозі ґрунтовка, і на ній я в'їхав у тверду яму, відчувся удар спереду знизу і спалахнула лампа тиску олії, язупинився, озирнувся, піддон цілий, олія на місці. Заводжу —лампочка горить, проїхався трохи, почався цокіт. Я зупинився ізрозумів, що далі їхати не можна… А до бази відпочинку 40 км.Добре, що зі мною відпочивав мій товариш, він мене Ланосом притяг.Далі була купа думок, що робити машина не їде, з двигуном незрозуміло що. Звичайно, підозри були, що загнуло маслоприймальнутрубу, або щось з масляним насосом. Але якби я був у Києві, я брозібрався і сам усе зробив, а зараз я за 650 км від дому, у мене 5пасажирів, включаючи маленьку доньку, і купа речей… Тягти машину доКиєва не варіант. І було вирішено шукати СТО, за допомогою знайомихзнайшов номери, подзвонив, домовився, і наступного дня той самийтовариш на Ланосі потягнув мене до Херсона. Переживав забуксирування з АКПП, думав навіть або скинути кардан, або напівосі, але так і поїхали. Них облізла ізоляція від старості татемператури, змінили, точніше приколхозили патрубок системиохолодження, щоб доїхати додому. Як виявилося, текти була з нього.Ну і власне так я і дістався Києва, вже без пригод.
Така ось історія…))