Ретро-Ралії Стара Карта .

Гей, привіт, мої добрі!
Поспішаю розповісти Вам, як ми чудово провели нещодавнівихідні.
Ще ще? місяць тому ми отримали запрошення від якого ніяк не могливідмовитися.22го жовтня пройшло повноцінне штурманське (калькуляторне) ралі за правилами Автомобільної федерації України(FAU). Реванш". Саме такою захоплюючою подією вирішили завершитисезон, що минає, наші незмінні ретро-тусівники з автоклубу "ретроградЪ".
Як же приємно було спостерігати, що кілька десятків янг і олдтаймерів зібралися "струсити" старовиною, та прохопити з вітерцемчерез все місто. Дистанція змагання була близько 65км, і включала, крім міських маршрутів ще два СУ (коло по стадіону "старт" на час, і не найлегшу слаломну фігурку на автодромі "автоГрад".)
Перша частина дня пройшла у форматі виставки ретромобілів.Покивпевнено просувалася реєстрація учасників змагання, вирішувалисяостанні оргпитання, наші залізні коні збирали навколо себе сотнізахоплених роззяв.Тут і там до вух долинало Ей, мужик, класнатачка! Скільки їй років? Де ти таку дістав? Ти що, приїхав сюди з1959-го? !". Сотні усмішок, захоплених вигуків, палаючих очей…Знаєте, я скажу Вам, що така атмосфера — це справжнє свято.
.
Гонка припала на близько "час-піковий" час, і незважаючи на те, щоце був вихідний, місто було сильно завантажене трафіком, то тут, тотам ми натикалися на в'ялі тягучки, низку червоних світлофорів, неспішних ротозеїв, що насолоджувалися вишуканою архітектуроюхарківських промзон, що нудять у лівому ряді дачників... Вирішуваларозвернутися через 4 смуги на двосмуговій дорозі. Звичайно це всезабирало у нас дорогоцінний час і сильно лоскотало нам нерви.Відсутність будь-якого запасу часу протягом усієї гонкипідтримувала гострий настрій змагання. Плюс ми постійно зустрічалипо всьому місту "дружні" екіпажі інших учасників. І як жевесело, коли виїхавши на ту саму дорогу ви починаєте їхати в совсмпротилежні сторони. Це означає лише одне. Хтось із нас двох поїхавне правильно :) :) :)
Окремо хочеться відзначити один дод. Називався він "ліс".Хто у темі, той уже зрозумів про що я. Хто не в темі, розказую.Одного разу треба було звернути з 6-смугового шосе на грунтовку, щойде в сосновий бір. Через 200 метрів ця грунтовка роздвоювалася, щечерез 200 вона ділилася на 4 частини, а ще через 200 ви викочувалина перехрестя семи доріг, що включає в себе неймовірну кількістьнапрямків. Зрозуміти, куди треба було їхати, було дуже важко.Упевнений, штурман абсолютно кожного екіпажу втрачав там грам подвісті поту. Плюс до цього варто омітити відсутність твердогопокриття як такого в принципі. Це невеликий лісок, що чергується ізполем на березі мальовничого озера. Читай болота. Там апріорізавжди сиро. А дощі, що минули за прау днів до цього, і зовсімзробили цю ділянку, схожою на ту, по якій проходять трофі-рейди.Перед деякими калюжами ми били гальмо в підлогу і кілька секундспівчували, як краще тут проїхати. І гаразд ми ще, на Москвичі. Алесеред учасників були такі машини, як розкішні ситроєни з 70-х, Вольво-Лімузін! та стара 7ка БМВ. Досі не зрозумію як вонипроїхали, вони що, там літали? ))))) Втім, "ліс"
залишив масу вражень.

У СУ пройшли відмінно. Адже ми мали перевагу, оскільки ми все-такиралійний екіпаж, можна сказати, були у своїй стихії. Перемогам, Запорожцям і Жукам гоночні допи давалися трохи складнішими, ніжнам, але всі учасники впоралися із завданням гідно. 5 км як нашМосквич глухне. Ахаха, да, глухне. З містичних причин у насзакінчився бензин. ШОК змінюється розумінням, що треба терміновощось робити. За 40 секунд вдалося дізнатися, що через 800 метрів єзаправка. 800 метрів… Вони пролетіли непомітно. Так, мипроштовхали туди машину. Заправник ще довго буде нас згадувати, хе-хе:) Взагалі втратили ми звичайно часу на цьому, але сильно незасмутилися. Адже такі ситуації це теж невід'ємна частина змагань.Це пригоди. Буря емоцій. Перевірка себе… Ще через кілька хвилин, мивдало фінішували. А далі було нагородження учасників, денесподівано нас по-доброму висміяли за інцидент з бензином, щозакінчився, і вручили… кубок "за Волю до Перемоги". Сказати, що нам було приємно нічого не сказати. Виявляється, хтось ізсуддів/учасників, які проїжджали повз суд, спостерігали цю картинуна власні очі.

Але як виявилося це ще не все.Ще більш несподіваною сталанагорода за почесне Третє місце у наймолодшому класі.Рухаючись до фінішу, ми йшли із пристойним випередженням часу, щодозволило амортизувати втрату дорогоцінних хвилин, доки ми штовхалиМосквич на заправку. У підсумку ми прийшли до фінішу не більше ніж "мінус десять хвилин". Отримавши другий кубок ми ледве стрималися, щоб не почати танцювати на капоті спортівки. Більше таких суботу житті.

PS Висловлюю величезну подяку всім організаторам, учасникам, нашим спонсорам, нашому Мосіку і звичайно ж собі коханим -LicholetExtra Rally Team.
Фото:CaptainMaks