< Але як не крути, а що має статися те й буде, від цьогонавряд чи втечеш! Так це я! -перегортаємо:-))
Загалом все почалося з того моменту як моя "Toyota Corona шляхсамурая 侍の道" остаточно стала "пам'ятником" під будинком у дворі, ібуло вирішено її продавати фанатам марки (хто подужає відновлення).ІЖ", "москвич", навіть про "таврюху" замислювався міцно, = загаломвсе що завгодно крім "вАЗ"! Їздив дивився парочку варіантів, але несклалося (ще одне підтвердження - що не робиться все на краще"). Іось з нагоди довелося потрапити в автосалон "777" на вул. Вільямса, та саме той, де купував Toyota Corona! Там зацікавив "іЖ-412"синього кольору з рідним пробігом у 160 тис! з гаража у дідусяговорять викотили місячишко назад! Авто реально на вигляд дуже вхорошому стані! У салоні рідні сидіння в чорній оббивці з білоюокантовкою, причому ні найменших натяків на знос, потріщені, і вжетим більше рвань! Але це звичайно все добре, але от коли йогозавели і я проїхався — зрозумів, що не те! Гальма під питанням —ВУТ не працює, мій 2137 і того краще гальмував, загалом вражень іемоцій — таких щоб взяти, не приніс, на жаль!
І ось цьому ж салоні ("777") подивився ЇЇ!
Вона стояла першою від входу, і відразу якось трохи звернула насебе увагу, але я, по правді сказати не це не одразу зрозумів.Причому коли зайшли в салон, власне вийшло, що саме з неї і почалиогляд майданчика, і потім продавці запитали на яку сумурозраховуємо, і все ж на прохання Діми відкрили ЇЇ!
> Поставили АКБ, завели, сіли до неї проїхалися, поставилимісце. Мене запитують:- Ну як? Це ж "цариця" (продавці ну визрозуміли кавказці) Але я як фанат і великий любитель марки "москвич" не зміг наступити собі на горло - і вперто почавдобиватися огляду "іжа"!
Ох як почали виламуватись продавці:— Не він уже проданий.
Підходить інший я знову питаю що мовляв за розлучення як проданоколи і на сайті стоїть і звідси не поїхав! І тоді все-таки знайшлиключі, і я прокотився! Правда ще при огляді хачі/трюкачіпримудрилися зламати до всього ще й личинку багажника на "іЖіку"!
Боляче було дивитися як його жорстко мали, і в результаті всяличинка відвалившись залишилася в руках з ключем, на що булосказано що мовляв фігня питання копійки стоїть!
< /Ох не в цьому справа ... І все ж почався жорсткий торг в якомутак і не виявилося переможців! Т.К. Коли ціна наблизилася до тієїсуми, на яку я розраховував, продавець уперся буквально в 100грн! іне в яку! Що мене вивело, і з твердим наміром сказав що непідходить, розвернувся і пішов до виходу, (з ними інакше не як), він ще наздогін почав озвучувати ціни, мовляв:- Вернися брат йажскину ще! Але ж я вже твердо зрозумів, що цей "москвич" ми неберемо! Так би і продовжувався б пошук "мого" авто, але гортаючичерез пару днів сайт продажів знову побачив ЇЇ! , І щось все-такисмикнуло подивитися "гАЗи"!
< 21ю відразу відмілив ну не те — а ось 24-ку, щось все жтаки тягнуло подивитися! Загалом ще кілька варіантів переглядав, навіть у живу дивився, причому одна виявилася досить цікавою! :ГАЗ24 білого кольору все рідне пробіг рідний 170 тис, причому останні15тис. Накотив продавець, але родзинка була у її першому власнику! — Михайле Водяному!
Артиста оперети, театрального режисера, актора кіно, співака, народного артиста СРСР! та поїхав на огляд! Але знову не удача! -коли я вже був на підлогу шляху - дзвонить продавець і каже що сватвирішив її залишити собі, викупити і що "така корова меніпотрібна"! Я в шоці як мовляв! Півгодини тому ж говорили! Аленемає! Жодні аргументи не спрацювали! Ну що тут робити, упокорився, поклав трубку, просто зрозумів що мав справу з людиною "невідповідає за базар", а що з нього візьмеш те. Що правда хочвибачився, спитав:— чи не далеко вже виїхав? додому їхати. Весь цейчас міркував з приводу цієї білої волжанки, і перевищуючихмосквиченків, що особливо за 408 в ідеалі зберігся в кам'яномугаражі…
З розчаруванням, і зі зіпсованим настроєм пройшло ще парочкаднів, переглядів сайтів продажів ... І от знаходжу чорну 24-ку, дзвоню, як все підходить, попередньо подивившись номер телефону іфото - начебто не той салон "777" Загалом наступного дня дзвоню зроботи щоб домовитися про оглядини, і мені починають пояснювати якпроїхати, що вийти на кінцевій 232 маршрутки пройти квартал і навул. Вільямса побачите автосалон "777". Товою ж … думаю! І озвучуюв слух, що я був там днями, що ваша теж уже там стоїть? Той мовлявтак, дивитиметеся, мені приходити? Я відповідаю що ТАК, приїду щегляну її! (вона на фото з жовтенькими прямокутними протитуманкамина бампері і номери я запам'ятав! ) Притискаю, підходжу, набираюнібито господаря, питаю як дізнаюся — той мовляв я в авто сидітибуду.
Лади зараз буду, заходжу у ворота, оглядаю територію, розумію що нічого за ці пару днів не змінилося, волги з оголошення немає!
< /АЛЕ — є ті дві чорні двадцять чотири, і здогадайтеся в якійсидить чоловік! Так-так саме в тій, що перша біля воріт, на якійнас прокотили 2 дні тому! Підходжу до неї, двері відчинені, звертаюся до мужика, що я щойно дзвонив з приводу волги, це ВИ? -Так! Я питаю, а де волга то? На фото інша ж! А на цій я катався! Нащо відповів, що та продалася! І він цю віддасть як домовлялися потелефону ... Я ще раз обійшов ЇЇ, подивився її сусідку але трохи вгіршому стані, підійшов знову до неї./p>
А давайте! Забираю! - Той:Будемо їхати? — Ні, я її вже дивився, Забираю! -то:що сьогодні з грошима? Та мля як і говорили потелефону! Або за пів години вже щось змінилося? -тот:Ні расдомовлялися значить по руках! Сели в авто розрахувалися, поїхали затехпаспортом, по дорозі заїхавши, точніше ледве дотягнувши дозаправки, залив на WOGе 10 Л на 165грн, далі забрав докменти, попрощалися, озера на вишневій шистерці покотили обмивати в салон, я ж покотив спочатку на район, зателефонував з Дімою та Ванею, приїхав забрав їх з об'єкта, і поїхали покататися, заливши ще на100грн бензин.
Завіса Діму на площу "будинок меблів", далі з Ванею поїхали до 9маршрутки, де він за традицією завжди сідати, я ж звідти покотивдодому, заїхав у двір, думав поставлю ЇЇ поряд з Тойотою, ан немаємісце зайняте! Довелося поставити біля будинку по діагоналі.
Коментарі1
історія покупки Волги - часто цілий пригодницький фільм