Раптовий продаж.

Але все щось не виходило. Останньою краплею було тонування, але ятак і не зміг зняти, міняти вікна я не хотів… Вирішив виставити напродаж. Поставивши зимову гуму, катаюся, а машина продається.Клієнтів нуль, я вже надумавши зняти її з продажу, але забув.
І тут одного недільного вечора, о 20, 00рік, дзвінок:
-Добрий вечір, бла, бла, цікавити ваша машина, чи можнаподивитись? !
-Так продається, описавши все, говорю, можна від завтрадивуватися.
-Еммм, мені потрібно вже дивуватися, і якщо підійде забираю! , вжетемно, що ви там побачите і я ще зайнятий, а машина на стоянці…
-Потрібно вже, ми з Луцька і треба їхати додому, автобусом їхати нехочемо! Треба то треба, але реально маю пів години години.
-Добре, нам підходить! Я бігом, рушаю на стоянку, паралельнорозповівши їм куди їхати.Зутрілися, приїхав хлопець з дівчиною ійого колега, на дворі 21-00год))). Подивились, підходить, беремо!
Я не міг повірити, говорю а переоформлення, тощо? Говорять нам нетреба, потім оформимо, давай дешевше, техпаспорт і поїхали.Постояли поторгувалися, домовилися.
А тут стоп, а де колеса, я кажу, літні колеса з легкосплавами невходять у ту акційну ціну. Покупці кажуть, треба ті колеса, вонидуже гарні, ми через них вирішили купити машину))) Доплатили ще заколеса і по руках. А далі мені ще треба було з'їздити забратидокументи, які були вдома. Ми домовилися, що машина залишається настоянці, я їду за документами (техпаспорт) додому, поки я то роблю, вони повечеряють у центрі. Підводжу їх до центру, а сам їдудодому.
Покупці, як виходили, залишили всі свої речі, у тому числі дивнийрюкзак... Доїхав додому, взявши документи, їду до центру. Дзвонюклієнтам, немає зв'язку, дзвоню на інший номер, те саме. Сиджучекаю, де саме вони пішли я ж то не знаю))). Сиджу, дивлюся на тойчудернацький рюкзак і вже починаю собі накручувати, що в ньому щосьпогане… А їх нема і нема, нема пів години, нема годину. Поїхавназад додому. Рюкзак не рухав від гріха подалі. Коротше кажучи, задві години з'явився зв'язок! Вони веселі, вибачилися, що недивувалися чи є мережа, сказали, що було дуже смачно і весело і мовзабирай нас. Сідаю в машину, їду, переживаю. Зустрілися, новийвласник машини вже почав святкувати і маленько випив))) ярозслабився, випили і забули яка година означати))).
Доїхали до ескорту, розрахувалися.Вививши їх на об'їзну, розпрощалися і по всьому. А на дворі північ.
Дзвонили мені ще о 1 ночі, машина їм заглухла і не заводилася, правда завелася згодом. Більше від них ні слуху ні духу. За півроку бачив ескортіка у продажу у Луцьку, хз яка його частказараз…
Якби хтось купив і шукав власника, пишіть, допоможу зпереоформленням. Доручення від власника то в мене, а власник закордоном тепер.
Залишилось таке фото на пам'ять, на виїзді зі Львова на Луцьк.