Ми з компанією друзів вирішили поїхати відпочити на море, ненадовго, на два дні, на більше у мене не виходило зроботи.
Спереду нова гума.
225/45/17
Те почуття, коли у тебе повний бак.
У результаті, на повному баку, ми проїхали куди більш ніж — 500кілометрів
На цьому, наші пригоди і почалися, поїхали:>
За сім годин до виїзду, Микола з лівого боку подряпав крило ібампер, як це вийшло, не питайте, скажу одне це було про трубу біляпід'їзду, яка тримала козирок.. З розчиненими почуттями Миколапоставив машину на стоянку і пішов збирати сумку.На годиннику булоблизько трьох, Коля поспав всього годину і вирушив за своїмидрузями, подорож обіцяла бути крутою, тому що на морі ми їхалидвома машинами.
Добре. >
З міста ми виїхали о пів на п'яту ранку, Микола придбав баночкуенергетичного напою, після вживання якого, врятувати захотілося щебільше, ну і гаразд.
Першим автомобілем у нашій подорожі був перевірений часом і життямнімець — Opel Omega, за кермом якого був Коля, друга машина була жмолодою та сірою — Hyundai Elantra, у багажник якої влізло триспортивні сумки, пакет із продуктами та десятилітрова баклахаводи.
Товариш, водій сірого Хундая. Перш ніж потрапити до Бердянська, треба було доїхати до Козацького, дорога видалася м'яко кажучи —х*йо**й, ми їхали через села, хоча — їхали, це голосно, швидшеповзли. Відстань за двадцять два кілометри, ми подолали за дві зполовиною години, рухалися зі швидкістю 8-10 км/год. Доїхавши допершої точки мандрівки, вирішили перекусити. Набравшись сил ізарядившись енергією, попрямували до моря. Коротко про стан доріг.Дорогою, було багато різних пригод, одного разу мало не потрапили ваварію, а було все так:
Їхали ми за трьома фурами, товариш переконавшись у тому, щозустрічного транспорту немає, пішов на обгін, виконавши маневр, сірий Хундай зрівнявся з другою фурою, слідом за ним виїжджаєОпель, за лічені секунди набирає швидкість — 170 км/год, обганяюпершу і другу вантажівку, розуміє що закінчити маневр не вдасться, тому що нам у лоб рухається білий Лансер.
По газах тиснути не було сенсу, Микола чітко усвідомлював —проскочити не встигнемо, до того ж, попереду їхав друг, під капотомйого машини явно не вистачає коней.
У лічені секунди Коля тисне по гальмах і з'їжджає на узбіччя, вполі, зупинившись з лівого боку, розуміє, що іншого варіанту інемає, бо втиснутися між фурами не вийшло, водії вантажівок незволили між собою роз'їхатися Товариш за два метри, дивом проскакуєміж фурою та Лансером, за цією ситуацією Микола з пасажирамиспостерігає з узбіччя, усі мовчать, за кілька секунд, Мітсубісізупиняється перед Опелем, усі живі!
Далі Микола їхав у шоці від того, що могло статися, але славабогу, все закінчилося добре!
Дорога від Козацького до Бердянська, на диво видалася гарною, середня швидкістю нашого пересування була — 110-150 км/год, настрійна висоті. Приїхавши на море, радості не було болю, ми заселилися іпішли купатися, але думка про те, що скоро додому, додавала внастрій трохи смутку.
як ми дісталися додому, буде за кілька днів, але повірте, він буденабагато цікавішим.
Море у Бердянську.
Море у Бердянську.
Наш колектив!
Коментарі1
рівних доріг