Давно тут не писав. Справа була влітку. Я влаштувався на підробітокі часу практично не було, тому на машині їздив батько. Все булонормально, хоч він і говорив що вже важко їздити( йому 58 років іперша група інвалідності) але доводилося.І в один прекрасний деньвін здавав назад з причепом у двір і не зачинив водійські двері апоклав на її руку (яку він практично не відчуває), і здавав назад.зачепивши паркан. Батько мені сказав і просив не кривдника. А сенскривдника якщо все вже зроблено. Ну взагалі дивіться. Двері вжезбілили.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.