Давно нічого не писав. Як то випав час:захворів, півтора тижні -постільний режим. Тепер знову в строю, все нормально. Але не про цехочу вам розповісти . Поїздка в гості, правда, не тільки в, але йбув ще привід, зустріч випускників.У коханої 15 років післяшколи.Без малого (1600м) накатав 100 км.Краса-красою, алеповертатися було ще те задоволення.Дорога слизька, як Не рятувалані зимова гума, ні низька швидкість.Коли розминався з "маршруткою"знесло на узбіччя, все обійшлося, сам виїхав.Але приємного мало.Проланцюги забув зовсім, хоча постійно з собою.Ну ось такапоїздка.Усім добра.
Зустріч подружок
Зима згадала про своє право. Встаємо зранку така краса.
краса!
Коментарі5
Дякую, із задоволенням.
Спасибі, заходь підпис, а якщо че питай, я не професор але че знаю розповім.
Так, як то не помічаєш, треба чи … )
У мене в молодості теж так було, щоб зустрінеться з подружками - сто кілометрів не гак.
Ага! На поламаному Міначі на одній швидкості вп'ятьох!))))