Вступ.

Я дуже довго нічого не писав на драйві, не робив постики, та йвзагалі вже пару років сюди не заходив.
Адже за цей час дуже багато змінилося в моєму житті.
.. Фіатик проданий. Пішов не далеко, друзі катаються. До речігосподар походу більш рукостий і працьовитий ніж я))))) Ще небачив, але говорить у нього вже шкіряний салон з розбирання, і купаприблуд)))
< /Що ж до Черика, я цю машину ніколи не любив, вона мені неподобалася, скажімо так, на мою думку цей автомобіль не мав душі, іякщо старенький Типар мав свій характер і постійно. "підстігував"то Китаєць нічим таким не відрізнявся.Незважаючи на 2 літри "валитина всі бабки" він не хотів, гальма не лінійні і невиразні, рулінняпросто є. Вообщем якось так. Все є і слава Богу, і сприймав я цюмашину виключно як сміття з думкою про швидкий продаж. Але осьчерез рік володіння нею я зрозумів, що кожного разу ловлю себе надумці, що із задоволенням їду на ній кудись) Автомобіль ставповноцінно сімейним) з'їздити, з дружиною та собакою виїхати наприроду, по роботі використати, на допомогу до друзів виїжджатипотягати тачки тощо. І якщо фіат я намагався зробити "гоношшним", то цю тачку намагаюся зробити "універсальним солдатом", готовим довсього. Автомобіля! Просторий салон, класна трансформація задніхсидінь, простота конструкції та ЦІНИ НА ЗАПЧАСТИНИ! Ось тут вінмене підкорив) І поки продавати я його передумав. Машина їздить, бойова машина, можу спокійно відпустити Дружину на ній і непереживаю, а бусики, великі джипіки або т.Д. Будуть далі)))

І до речі так, Усіх з Новим Роком)