Першу частину відпустки планували провести за межами України, але з огляду на ситуацію в країні та різкий стрибок валюти поставили хрест на цих планах і вирішили їхати на Західну Україну.
27 березня як завжди підйом о 6 ранку і на роботу, після роботи збори, закупівля та о 21-00 виїзд з дому.Дорога скажемо так була нудною та монотонною.У 6-30 ранку вже були за 20 кілометрів від Валівця.Зупинившись на газовій заправці і вийшовши з машини, я був навіть трохи сп'янілий від свіжого повітря і співу птахів.Заправка, енна чашка кави за минулу добу і далі в дорогу.Шлях наш лежав у с.Поляна, Свалявського району.За вікном уже почало світати і я став все менше я просто ще ніколи не бачив гори так близько.Під'їхавши до так званого Валовецького перевалу ми стали на заправці погодувати тільки прокинуту доцю.Перевал нас зустрів крутими підйомами, спусками і поворотами.
Заселення, відпочинок і поїхали оглядати поблизу околиці, що лежать. Потім були екскурсії та поїздки з місцевими хлопцями у гори. Підйом у гори був не таким складним і екстремальним, але досить цікавим для мене. Ну і звичайно ж ці емоції, що не передаються, коли сидячи за кермом бачиш лише невеликий шматочок дороги і капот, що спрямовується в небо. А ось спуск після дощу та снігу мені здався значно екстремальнішим.
Потім була поїздка на квадрах на 1100 метрів над рівнем моря.
5











Коментарі
Коментарів ще немає.