Закарпаття

Першу частину відпустки планували провести за межами України, але зогляду на ситуацію в країні та різкий стрибок валюти поставилихрест на цих планах і вирішили їхати на Західну Україну.
27 березня як завжди підйом о 6 ранку і на роботу, після роботизбори, закупівля та о 21-00 виїзд з дому.Дорога скажемо так буланудною та монотонною.У 6-30 ранку вже були за 20 кілометрів відВалівця.Зупинившись на газовій заправці і вийшовши з машини, я бувнавіть трохи сп'янілий від свіжого повітря і співу птахів.Заправка, енна чашка кави за минулу добу і далі в дорогу.Шлях наш лежав ус.Поляна, Свалявського району.За вікном уже почало світати і я ставвсе менше я просто ще ніколи не бачив гори так близько.Під'їхавшидо так званого Валовецького перевалу ми стали на заправціпогодувати тільки прокинуту доцю.Перевал нас зустрів крутимипідйомами, спусками і поворотами.
Заселення, відпочинок і поїхали оглядати поблизу околиці, щолежать. Потім були екскурсії та поїздки з місцевими хлопцями угори. Підйом у гори був не таким складним і екстремальним, аледосить цікавим для мене. Ну і звичайно ж ці емоції, що непередаються, коли сидячи за кермом бачиш лише невеликий шматочокдороги і капот, що спрямовується в небо. А ось спуск після дощу таснігу мені здався значно екстремальнішим.
Потім була поїздка на квадрах на 1100 метрів над рівнем моря.