Не про мазду

Свої перші кілометри я почав саме на мазді, це була батьківська626GD 2.0" 16V з повним ел.Пакетом, круїзом, ABS, яскраво червона.У1998 році для мене це був літак, ні як не менше.І як тільки я їїосвоїв, мені відкрився доступ (як у грі NFS) до машини братаMercedes-Mercedes Benz W126 87г.В.3.0D, на ручці Двигун і коробкане рідні, а свапнуті з W124 Працювало все відмінно, тяга і рев як упаровоза, але вібрація від дизеля була теж не слабкою.Салонздавався розкішним - бежевий велюр рубчик Корабель бувболотно-зеленого кольору, кузов і салон знаходилися у відмінномустані, в якому і збереглися через 7-8 років експлуатації в нашійсім'ї.Коротше починати їздити треба було саме на ній., ми все одновас любимо) встромити 1-у або 2-ю і як-небудь кинути зчеплення, газможна не давати.І все - ми попливли. Правда габарити, особливорозмір капота це ще те. Хто їздив знає. Хід дуже м'який, стійкістьне погана, але крен такі, що коли різко треба об'їхати люк, то цевсе одно не вийде і може знудити. Пізніше я дізнався про причинуцього. На кораблі не було заднього стабілізатора. Брату було пофіг, він їздив спокійно, а я був студентом :). Та й більше 140 він неїхав. Згадую про нього як про дуже надійну, стабільну, соліднумашину, яка не підведе, довезе будь-якою дорогою куди завгодно.Іноді навіть не туди куди треба — якось заїхав задом у ментівськийуазик. Ще він чомусь сам зупинявся біля гарних дівчат, і воничомусь у нього сідали, і він торохкотів п'ятьма дизельнимигорщиками відпливав... Останньою кого він відвіз стала моядружина.
Але цей корабель був не єдиним представником німецькихпредставницьких седанів 80-х. Був ще W126 і W126. Один з них бувдля мене чомусь нудним. Звичайний сірий 2.8 зашарпаний на автоматіз простим салоном без усього. Звичайно був упорядкований, відремонтований двигун, перетягнутий салон, повністю перефарбованийв ще модний тоді мокрий асфальт, взули в нове лиття, встановили ГБОі продали.
А ось інший був тим самим. Не дає спокою досі.
Чорний купе на чорних дисках з полірованою полицею з 245 гумою.Чорний шкіряний салон з електроприводами всього, що рухається, навіть підголовників. Оброблений це дорогим деревом. Позаду лишедва сидіння між якими великий дерев'яний бокс. Спорт підвіска зпідкачуванням, пружини із заниженням приблизно -50. Говорили що цебув AMG але стверджувати не беруся, тоді я ще в цьому не сильнорозбирався, а інтернету майже не було. І найголовніше двигун – 5.6літрів. До нього нічого потужнішого під моєю жо.Й не було. Димитигумою і віляти задом виходило найпростіше, нормально їздити наньому ніхто не хотів. Жаль тільки історія у нього була сумна, браткупив його за смішні гроші без доків. Але тоді це була проблема.Проблема була в іншому. Ми про неї здогадувалися судячи зроздовбаних личинок замків і заведення двигуна шляхом замиканняпроводів вручну. Все правильно - машина була у викраденні. Довелосяшвиденько його скинути. Новий господар все ж таки зміг йогозареєструвати, довести до ручки і розбити. Фоток цього шедевра булозроблено дуже мало і ті на мильницю, тож за якість не судіть.