Нещодавно по роботі треба було поїхати в нашу гордість областіприродний заповідник Шацьк. Постаралися справити по роботі швидшещоб і заїхати до озера намочити руки. Влітку там були повні пляжілюдей…
Згадав фільм "достукатися до небес"
— Стоїш на березі і відчуваєш солоний запах вітру, що віє з моря.Івіриш, що вільний ти, і життя тільки почалося. Просочений сльозою…— Я не був на морі… — Добре, не заливай! .. Ні разу не був на морі? — Не довелося. .
— Вже постукали на небеса, накачалися текілою, буквально проводилисебе в останню путь... А ти на море не побував...
— Не встиг. — Не знав, що на небесах нікуди без цього? .. Зрозумій, на небесах тільки й кажуть, що про море… Як воно нескінченнопрекрасне… Про захід сонця, який вони бачили… Про те, як сонце, занурюючись у хвилі, стало. Червоним, як кров, і відчули, що мореввібрало енергію світила в себе, і сонце було приборкано, і вогоньуже догорав у глибині. А ти? Що ти скажеш? Адже ти ніколи не був наморі. Там нагорі тебе охрестять лохом…






Коментарі3
Краса, влітку напевно взагалі диво!
Так само як і ти писав влітку пройти не можна все в людях ... найбільше прісне озеро україни ... воду на їжу і питво беш прямо з озера)
красиво!