Великі зміни. Частина I. Підготовка до фарбування

Після невеликої та безглуздої ДТП, коли сестра в паркан в'їхала, все було відрихтовано. Шпатлювати, а тим більше фарбувати крило, яне збирався. Вирішив додати більше трешу)))
< /
Хоч Космич і був пофарбований з балона, але фарба все однопоблискувала на сонці. Очах. Зафоткати не встиг)) Пару днів я такпоїздив, поки не побачив оголошення про майбутню виставку Old CarFest, в якій захотів взяти участь. Момент, я продаю заглушку набампер зі 140-го мерса і у мене з'являється 500грн наруках.Вирішую пофарбувати Зеленого! Так, так само з балонів, але з більш якісною підготовкою. Якісніше на ці гроші.

Починаються пошуки фарби.Захотів матову.Ніде такої знайти неміг.Навіть з батьком по Україні катався і в інших містах шукав.Алевсі продавані на ринках та в автомагазинах розводили руками таговорили, мовляв не існує зеленої матової. Ну, а я то відчував, щоє, тільки не там шукав) Довгі пошуки увінчалися успіхом, але профарбу пізніше. Фарба куплена, черга підготувати до фарбуванняавтомобіль. До виставки – 3 тижні. За цей час треба виготовитиавто, пофарбувати та взяти участь у виставці. Кожен день, післяроботи, я стирчав, у гаражі весь у пилу і шпаклівці. Не падатидухом і тілом мені допомагав кава і старий добрий рок-н-рол уперемішці з новою хвилею та панком. І так щодня, часом до 22 чинавіть 23.00. Потім будинок, душ, сон, а вранці знову на роботу івсе по новій.

За кілька днів було зроблено таке. Так як машина стоїть на вулиці, то не хотів все розбирати, а що доводилося знімати (ручки, ґрати) —все доводився повертати на місце. Поки в одному місці сохнешпаклівка, у другому затираю поверхню. Заднє ліве крило булонайтришовішим, найгорбатішим. Це добре видно по затертій поверхні.Так само відзначилися пасажирські двері передні — біля ручки більшежерсть була. Із підбитим раніше крилом переднім проблем не було —вдалося майже все гарно вивести. І нарешті забереться та плямазверху на крилі! )) За моїми спостереженнями, кузовщина вся ріднавиявилася. У задніх крилах було знайдено по одній дірці в арках зкожного боку. До допомоги зварювальника не звертався — не булогрошей, часу та й сенсу. Конструкція не несуча, зашпатлювала, якбуло.
Пороги не рівняв, дірку в крилі не латав.

Бо я зібрався робити якісніше, ніж було, то підготував і заматуваввсі дверні отвори та двері всередині, щоб не було як раніше — зовніодин колір, а відкриваєш двері і там старий колор. Дах чіпати незбирався — залишиться чорною матовою. А от щодо пащі були думки.Адже я хотів переробити з водійського боку на кращу. Хотів —значить треба. Їздив на такій руїні 2 тижні. Люди кидалися, а явідчував майбутній вигляд автомобіля. Але роботи було попереду щемама не журись.