Номер один.

Після виробництва комбайнів, Запорізькому заводу мав зробитигігантський стрибок, і, я вважаю, це вдалося, якщо ці машини досівикористовуються людьми для поїздок на дачу, роботу і навіть дляучасті в щорічному ралі. "леополіс Гран Прі." А початок випускуприпав на 1965 рік, тобто ось уже 50 років автомобіль "живе" ірадує старих і нових своїх власників. Для України цей автомобіль єзнаковим насамперед тим, що Радянський Союз дозволив дати йомуколоритна назва українською мовою – «Запорожець», хоча я чув і іншіваріанти назв, пов'язані з партією та Леніним… Нам з Вамипощастило, бо «Запорожці» були і будуть автомобілями повного циклуабо майже на 95%. Кузова - "запоріжсталь", двигун і КПП - "мелітопольський моторний завод", електрика - Кам'янець-Подільськийзавод, диски - "кременчуцький колісний завод", автошини таущільнювачі - "дніпрошина". «Автоцвітліт», стартер та генератор –«Херсонелектромаш», скло по периметру – «Костянтинівський заводавтоскла», амортизатори – «Краснодонський Автоагрегат», паливнийбак, освинцований лист – завод ім.
Комінтерну у м. Дніпропетровськ (тобто ., у ньому реально 95%нашого, українського). Такою ж була і «Таврія», але цим шансом, очевидно, ми не скористалися, і тепер їздимо на «ЗАЗ – Chevrolet» зукраїнськими комплектуючими у вигляді крапель поту, але не будемопро сумне. «Запорожець» я давно хотів придбати, оскільки такамашина була у мого батька, тільки світло-салатового кольору. Мамабагато розповідала про унікальну прохідність автомобіля лісовимидорогами у пошуках грибів. Трохи сумною була історія про першуаварію нашого «горбатого», винуватцем якої стала наша кішкаЧернушка. Чергова подорож до лісу залишила відбиток на «морді»«Запорожця» на все життя. А справа була така:кішці, що поїхала знами в авто, якось не сиділося на місці, вона була всюди — тоспереду, то ззаду на полиці, але раптом заспокоїлась і затихла. Девона прибувала в той момент — ніхто не думав, головне, що в салоністало тихо, але тиша тривала не довго. Ще «не знайома» із«Запорожцем». Потрібно зупинити авто, але будь-які спроби натиснутина гальмо педаль супроводжувалися жахливими котячими криками! Находу витягнути кішку з-під блоку педалей так і не вдалося… мив'їхали в «ГАЗ-21» з матями, котячими вересками та криками мами тасестри. Водій «Волги» здивовано подивився на ситуацію вцілому:літо, сонячний день, водій тверезий… змахнув пил із задньогобампера «Волги» і зі словами «-Всі живі? » був такий. Втрати«Запорожця» були дещо вищими, це ж не «Преміум Клас», а економ —вибите ліве око, покручене капот і крило, хрипка кішка, алеавтомобіль був на ходу, то мотор ззаду.Після цього випадку булозроблено один висновок – тварин на борт не брати…
Ось такою була історія нашого першого в сім'ї автомобіля, а якаісторія була у цього, придбаного мною «Запорожця» можна тількиздогадуватися, виходячи зі знахідок у салоні та відмітках накузові. Автомобіль доглянутий, у рідному кольорі, подекудипідфарбований, у «молодості» навіть пройшов антикорозійну обробкуднища. А ще — він іменний, як пістолет – на лобовому склі єгравірування із зазначенням міста та господаря. При розбираннісалону виявили велику кількість зерна та сіна, видно замість кішкиу них була свиня… Зробили зварювальні роботи, але їх не багато дляцього віку автомобіля. За словами майстра, всі осередки знаходятьсяв класичних місцях, властивих «ЗАЗ», що говорить про його гаражнезберігання»