М-72 - радянський повнопривідний легковий автомобіль, що серійновипускався Горьківським автомобільним заводом з 1955 по 1958 рік.Агрегатна база - автомобілі М-20 «Перемога» і ГАЗ-69.
Загалом було випущено 4677 екземплярів у період з 1955 року по 1958р. Перша партія була зібрана в червні 1955 р., у серію автомобільпішов у вересні.
1955 р. Випущено 1525 штук, 1956—1151, 1957—2001 рр. Із завершеннямвипуску М-20 «Перемога» припинилося і виробництво М-72.
У повоєнні роки з відходом морально застарілого ГАЗ-61 та запускому виробництво автомобіля М-20 «Перемога» було порушено питання простворення нового вітчизняного комфортабельного легкового автомобіляпідвищеної прохідності.
Позашляховик, який отримав назву М-72, був створено на базі кузова«Перемоги» та агрегатів армійського всюдихода ГАЗ-69.Від М-20«Перемога» для цього автомобіля були взяті лише зовнішні кузовніпанелі та несучий каркас кузова, який був видозмінений та додатковопосилений.
Для розміщення роздавальної коробки довелося відмовитись відпоперечного коробчатого підсилювача кузова, а також відпоздовжнього підсилювача — закритого тунелю карданної передачі, якібули властиві кузову М-20 «Перемога». Для компенсації цих відсутніхсилових елементів, а також збільшення поздовжньої та поперечноїжорсткості кузова загалом, у його конструкцію було введено 14додаткових підсилювачів підлоги, лонжеронів, дверних стійок тадаху. На відміну від М-20 «Перемога», у М-72 була зовсім новапідмоторна рама, розрахована на кріплення ресорної підвіскипереднього моста. Від ГАЗ-69 були запозичені коробка передач, роздавальна коробка, передній та задній міст. Коробка передач наМ-20 «Перемога» та ГАЗ-69 однакова, відмінність тільки в різнихбічних кришках картера КПП та в місці знаходження важеляперемикання, на «Перемозі» застосовувався кулісний (важільвиведений на кермову колонку) механізм перемикання передач, на ГАЗ-69 — підлоговий.
Обладнання кузова М-72 було таким самим, як і у М-20«Перемога»:м'яка оббивка салону, годинник, обігрівач, дводіапазонний радіоприймач. Але, з урахуванням необхідності роботина брудних путівцях, на М-72 був уперше у вітчизняній практицізастосований омивач вітрового скла. Деякі нововведення, які впершез'явилися на М-72, потім дісталися модернізованій «Перемозі».Зокрема, саме для М-72 було розроблено нове облицювання радіатора змасивними брусами, що восени 1955-го з'явилося і на «Перемогах». Націй же моделі з'явилося кермо з кільцевою кнопкою сигналу. Машинаця стала втіленням концепції комфортабельних позашляховиків — промасове виробництво таких автомобілів зарубіжні автомобільні фірмитоді навіть не замислювалися. Слід зазначити, що приблизно в ті жроки американська компанія Marmon-Herrington все ж таки випустиланевелику кількість (чотири екземпляри) комфортабельнихпозашляховиків на базі легкових автомобілів Mercury з різнимикузовами, але, по-перше, в даному випадку мова навряд чи може йтипро серійне виробництво — швидше це можна назвати тюнінгом, апо-друге — Mercury все ж таки були автомобілями рамними, що значноспрощувало адаптацію повного приводу і робило їх швидшеконцептуальними аналогами раннього радянського ГАЗ-61-73 на базі«Емки», а не М-72 з його несучим кузовом. Автомобіль був оснащенийроздавальною коробкою з демультиплікатором і провідним передніммостом, що відключається (також відключалися і маточини передніхколіс). На 16-дюймових колесах зі збільшеними ґрунтозачепами (як насучасній повнопривідній «Ниві») машина мала значний дорожнійпросвіт, що забезпечувало їй гарну прохідність по бруду, піску, снігу, ріллі та розбитим дорогам.
Важливо:• Жодної офіційної назви, крім М-72, цьому автомобілю заводне присвоював. Тому назва «Перемога» (або «Перемога»-джип) не єдоречною.
Облицювання радіатора прикрашала кокарда «М-72», а на боковинахкапота були шильдики зі стилізованим написом «М-72».
