Історія придбання

Вже в далекому 2008 році наш автосалон мав можливість братиучасть на Київському Міжнародному Автосалоні SIA 2008. Так, як ми були з усіх учасників, єдиними представниками «сірих»дилерів, однією з умов, була відсутність на нашому стенді тихмоделей, які представлені в Україні офіційно. Однією з такихмоделей нашого стенду став Buick Enclave. Перші 3 машини, одна зяких повинна була виставлятися на стенді, дуже сильно затрималися вдорозі і тільки глибокої ночі, перед виставкою, довгоочікуванийавтовоз в'їхав до Києва.
Залишок ночі, мийники судомно готували автомобіль, який був доситьзачухан, незважаючи на плівку всередині і зовні.

І ось рано вранці, блискучий і сяючий Enclave, в'їхав на свійподіум у павільйон, перед самим відкриттям першого днявиставки.
Стенд нашого автосалону, був одним з найбільш відвідуваних завдякисаме цій моделі. Найчастіше запитання нашим менеджерам, яким віннеабияк набрид, був:«Ого, а що це за китаєць? » або "ну нарешті, китайці починають робити нормальні машини! " і так далі в такомудусі. Але ознайомившись ближче з машиною та прайсом, питанняподібного роду відпадали самі собою. Мабуть незвичний нашому оку, величезний логотип Buick`a на передній, хромованій ґраті тапо-азіатськи плавні лінії кузова, створювали таке перше враження. Урезультаті, Buick навіть зайняв перше місце в номінації«Найексклюзивніший кросовер року» і отримав скляну медаль. :-)

Після SIA, протягом 3-х місяців ми завезли і продали 9 цихмашин. Кожна з них виїжджала до різних міст України. Тільки один ізBuick`ів пересувався дорогами Києва, власником якого був, на жаль, трагічно загиблий у ДТП, шоумен Ігор Пеліх. RIP
Коли залишалася остання машина, у мене було велике бажання залишитиїї собі, саме ту, яку я зараз маю. Але початок фінансової кризи недало мені такої можливості. Розуміючи те, що через кризу, тепер уженескоро почнемо завозити їх знову, якихось вихідних, начепившитранзити і завантаживши свою сім'ю в авто, поїхав у найближче містона тест-драйв :-).

З пробігом у 500 км. Після мого тест-драйву, останній Buick, знайшов свого покупця і залишив стоянку нашого салону. Вартосказати, що ми не завозимо їх і донині.
>
І ось, зовсім випадково, бороздячи інтернет, я натрапив наоголошення про продаж мого автомобіля. Домовившись про зустріч, наякій власники мене одразу впізнали, я знову зустрівся з ним.Незважаючи на конячок та інші 20” хромовані диски, я йогодізнався.
І так, як він був навіть не третім автомобілем у цій родині, мінімальний пробіг у 19.000 км. Для такого терміну, змусив менешвидко обговорити деталі угоди, і забрати його до себе в гараж. Тотимчасових бажаннях і мріях, а вони, через час, самі до тебеприходять! Життя прекрасне! ;-)