Проверка на верность! Поездка Херсон — Одесса — Килия — Измаил.

Привіт!
За потребою треба було поїхати на батьківщину! Ну і думаю собізаодно протестую своє авто на предмет вірності своєму господарю.Якраз були замінені вже передні важелі, думаю прикатаю їх заодно, тому що трошки тугуваті.Таким чином вперед...
Виїхав я вранці в напрямку мого місця призначення. Мало 2, 5 години, щоб не в мінус собі — взяв двох попутників по www.blablacar.com.ua (намагався викласти схожу пропозицію і з Одеси на м. Кілія — не тутбуло. Виявляється, в той бік ніхто не їздить) ))))
За планом о 8.30 дістався Одеси і далі по об'їзній через Куяльникпоїхав далі.
Спека на початку серпня це звичайно щось.У міру просування відчувающо машинка гріється, так що врубав кондер... Стало легше.
Бо я виріс на Одещині, а зокрема в глибинці — м. Кілія, то про нашідороги я чув та й сам усе бачив на власні очі.< br/>
За Одесою дорога відчутно змінилася. Купок побільшало. Ями почализбільшуватися як у розмірах, так і в кількості. Шлях я вибрав черезОдеса – Маяки (траса М15) – Паланку – Монаші ​​ (траса Е87) – Сарата– Татарбунари (траса М15) – Спаська – Дмитрівка та Шевченкове.Дорогу за Одесою я теж знав і те, що попереду буде ще гірше — теж.Про те, що дороги в даний момент знаходяться в ремонті, я не знав.Дізнався на місці так би мовити. Переїхавши Маякі я побачив таке —РЕМОНТ. Причому не так, як завжди — всі їдуть, а Петя з Васею завтодору роблять ямковий ремонт. Ні ж! Все робилося капітально, тобто знімався вщент (ну майже вщент) старий асфальт і лягав новий.Здивувало те, що все робилося не одразу, а дільницями. Навітьрегулювалося рух на ділянках ремонту. Дорогу ремонтували частинамипо 2-3-5 км. Потішило і те, що не було зухвалого, безрежимногоруху. Все робилося культурно, пропускали колонами, спочатку на одинбік, потім на другий. Пилище звичайно стовпом, проте радував тойфакт, що вже щось робиться і можливо в найближчому майбутньомуможна буде їздити хорошими дорогами. Хоч Саака і ***дит багато, аледорога робиться!
Проїхавши смачну частину шляху, відпочив у Татарбунарах — поїхалидалі. Далі проїхав км 5 відмінною ділянкою відремонтованої дороги (укравтодор — уважуха), в с. Спаска згортаю з траси М15 і прямую убік м. Кілія. Там вся жерсть і почалася.
Про цю дорогу я знаю багато чого. І те що вона не ремонтуваласяскільки я пам'ятаю себе (тобто років 15 точно) це правда. Далі міжселами Струмок — Дмитрівка — Шевченкове дороги взагалі НІ. Людитупо їздять ґрунтовкою. На дорозі - лише жалюгідне нагадуванняасфальту, та й то місцями. Загалом останні 30км я їхав години 1, 5 -2.Це при тому, що 200 км з Херсона до Одеси я проїхав за 2, 5години. А дякую тому що кліренс у Lancera 165мм + ще задня гума 60 (перед 55), я ніде жодного разу не сів. Лише вже вдома — у Кілії, було кілька моментів, де взагалі можна було залишити машину і даліпросто піти пішки. Все-таки я теж проїхав, незважаючи на невеликийдосвід водіння. У деяких місцях котловани були по метру, а то йбільше.
Статут з дороги я все одно був радий що "миша" (як каже мій батькона мого Lancera) не підвів! )))))< br/>
Але це ще не все. Мені ще чекали поїзди у відоме місто Ізмаїл, дороги куди взагалі немає. Через день збираюся їхати. Після довгихумовлянь баті взяти його 8ку, я їду. Напередодні ввечері, розпитавши кращого друга про дорогу і як краще (не швидше, а самекраще, тому що в цих краях короткими шляхами взагалі ніхто неїздить) доїхати я їду. Виїхав знову ж таки вранці, та ще й іззапасом часу — тупо охренюю від стану дороги. Це не дорога, цепекло, сім кіл пекла. Щоб описати ту дорогу, просто не існує такихслів! Спочатку ти їдеш ґрунтовкою, вздовж "траси" їдеш теж понакатаній ґрунтовці, важко переїжджаєш міст Кофа і далі їдеш уздовжозера по греблі. Потім згортаєш і їдеш узагалі полями. А потімпотрапляєш у РАЙ! Під селом Гасани виїжджаєш на асфальт та наасфальт, причому такий добротний. Туди я не розганявся новоюдорогою більше 80-ти, бо чекав якогось під'єбу. Але нічогоподібного дорогу виявляється відремонтували в Ізмаїльському районі.Так що я доїхав без проблем і замість запланованих 1, 5-2 годин ядоїхав за годину п'ятнадцять.
Назад, вже наважившись трохи я притопив і 120. І без пригод доїхавназад до Кілії.
У місцях кратери на дорогах реально досягають 1, 5 — 2 метрівглибини. Це справді страшно. Людям, кіт. Їдуть там вперше - ніколи, ніколи не захочеться туди повернутися!
Суть цієї "байки" така - проїхавши по 400 км туди і назад, Lancerюга не підвів і не злякався сам на наших суворих дорогах./p>
"у цих краях короткими шляхами взагалі ніхто не їздить) доїхати яїду. Виїхав знову ж таки вранці, та ще й із запасом часу — тупоохренюю від стану дороги. Це не дорога, це пекло, сім кіл пекла.Щоб описати ту дорогу, просто не існує таких слів! Спочатку ти їдешґрунтовкою, вздовж "траси" їдеш теж по накатаній ґрунтовці, важкопереїжджаєш міст Кофа і далі їдеш уздовж озера по греблі. Потімзгортаєш і їдеш узагалі полями. А потім потрапляєш у РАЙ! Під селомГасани виїжджаєш на асфальт та на асфальт, причому такий добротний.Туди я не розганявся новою дорогою більше 80-ти, бо чекав якогосьпід'єбу. Але нічого подібного дорогу виявляється відремонтували вІзмаїльському районі. Так що я доїхав без проблем і замістьзапланованих 1, 5-2 годин я доїхав за годину п'ятнадцять.
Назад, вже наважившись трохи я притопив і 120. І без пригод доїхавназад до Кілії.
У місцях кратери на дорогах реально досягають 1, 5 — 2 метрівглибини. Це справді страшно. Людям, кіт. Їдуть там вперше - ніколи, ніколи не захочеться туди повернутися!
Суть цієї "байки" така - проїхавши по 400 км туди і назад, Lancerюга не підвів і не злякався сам на наших суворих дорогах./p>
"у цих краях короткими шляхами взагалі ніхто не їздить) доїхати яїду. Виїхав знову ж таки вранці, та ще й із запасом часу — тупоохренюю від стану дороги. Це не дорога, це пекло, сім кіл пекла.Щоб описати ту дорогу, просто не існує таких слів! Спочатку ти їдешґрунтовкою, вздовж "траси" їдеш теж по накатаній ґрунтовці, важкопереїжджаєш міст Кофа і далі їдеш уздовж озера по греблі. Потімзгортаєш і їдеш узагалі полями. А потім потрапляєш у РАЙ! Під селомГасани виїжджаєш на асфальт та на асфальт, причому такий добротний.Туди я не розганявся новою дорогою більше 80-ти, бо чекав якогосьпід'єбу. Але нічого подібного дорогу виявляється відремонтували вІзмаїльському районі. Так що я доїхав без проблем і замістьзапланованих 1, 5-2 годин я доїхав за годину п'ятнадцять.
Назад, вже наважившись трохи я притопив і 120. І без пригод доїхавназад до Кілії.
У місцях кратери на дорогах реально досягають 1, 5 — 2 метрівглибини. Це справді страшно. Людям, кіт. Їдуть там вперше - ніколи, ніколи не захочеться туди повернутися!
Суть цієї "байки" така - проїхавши по 400 км туди і назад, Lancerюга не підвів і не злякався сам на наших суворих дорогах./p>