Прощай, скрип

Отже, полиця зайняла своє належне місце.

Використовувати куточок, який був у комплекті для кріплення я нестав, а встановив на три саморізи, кожну з боковин, один у кузовнад фарою, і два в залізну хрень, до якої кріпиться спинка задньогосидіння, задні ремені довелося зняти, бо не влазять оли з ними.

< - Сама полиця кріпиться до боковин на липучках, які при їздінімецькими автобанами може і виконували б свою роль, але у суворихзапорізьких окопах — зовсім ні.Особливої ​​незручності це нестворює, але в дзеркало видно танець відкидної частини, благо беззвукового супроводу.Вирішувати це думаю шляхом проклеюванняущільнювача між кришкою багажника і полицею, зазор там дужемаленький., замість липучки; концевік сигналізації багажниканеобхідно міняти, тому що посадкове місце змінилося, порівняно зминулою полицею, і в кришку багажника він тепер не потрапляєбуквально на 2-4 міліметри;
< — у боковин дуже хисткі лапки, ті які спирається на кузов надзадніми ліхтарями, якщо хтось ставитиме, і руки у нього ростуть іззаданого місця — краще б підсилити кутками, бо в оригіналі, якщо яправильно промацав — тримається на одному ковролине.
Але на противагу цим мінусам йде величезний плюс - тиша ... Що такетиша у вазі? Це…це коли ти не чуєш споконвічного скрипу ззаду, насолоджуєшся, але, ###, почув що й торпеда скрипить…
Це все лірика, загалом. Полкою задоволений, це головне. Так самовстановив ущільнювачі, сфотані в постах вище. Свист над вухами, щопочинався від 90 км/година, зник, і до 120 не з'являвся, даліекспериментувати я не став. Наступний крок — євроручки. З першогоразу я програв вазу і відрегулювати амплітуду на відкриття невийшло, але битва продовжиться.