Мій досвід установки в ниву ГУРу від Opel Omega

Починаючи з того, що відсутність ГУРу на Ниві мене не напружувалаабсолютно. До ниви ставлюся, як до танка:чим простіше — тим краще (всі додаткові механізми розглядаю, як ще одна потенційна точкавідмови) .
Напарником на полюванні є мій батько-пенсіонер, який періодично іпомічав, що "кермо важко крутити" (особливо якщо доводиться багатокрутитися на місці).
Купівля заводського комплекту за 17+ тис грн не розглядалася (дорого) і було прийнято рішення збирати комплект ГУРу з Опельомега.
Вивчив форуми, подивився, як робить народ і труднощі при цьому.
/>
Для себе завдання описав так:
1. Поставити ГУР не переробляючи рідні кермові тяги (для збереженняремонтопридатності);
2. Не чіпати лонжерон — кріплення в лонжероні ( задіяти штатніотвори для кріплення рідного рульового редуктора);
3. Не "курити" опелівський РР і знайти можливість поставити його втому вигляді, як він є, без переробок (опелівський РР більше зарідний Нивоський РР і деякі допрацьовують) вкорочуючи вал сошки татп). Надалі передбачається, якщо будуть якісь проблеми ізвстановленим редуктором (потече) — не морочитися з ремонтом, знімати та викидати. Встановивши замість обраний на розбиранніновий (ціна 300-500 грн). 450 грн (на розбиранні);
— насос ГУР від Opel Omega B — 350 грн (на розбиранні);
— бачок ГУР від Opel — 100 грн (там же); < br/>
— шків приводу насоса ГУР від 214м Ниви (у комплекті з подовженоюгайкою) — 270 грн (новий);
— ремінь генератора (для приводу насоса) — поки поставив старий, але треба буде купити новий SPZ 944 — в районі 100 грн; >
— шланг від бачка до насоса — 50 грн;
— шланг від РР до бачка (для обратки) — на розбиранні 100 грн; (2шт) + 4 мідні шайби — 100 грн;
— сошка рульова 21213 — 2 шт (одна різалася і варилася зопелівською, друга була для зразка, сошку зі знятого РР знімати нестав, не захотів поратися і зйомника під рукою не було) — 400грн
1. Установка шківа приводу насоса ГУР.
Уткнувся у те, як відкрутити гайку на КВ. Ключі храповика, якихповно на ринку і які зроблені з пластиліну (сталю це називати мовуне повертається) навіть не розглядав — дякую досвіду, щоподілився.
Довго шукав, вже навіть купив головку на 38 і був готовий до того, що треба спочатку зняти радіатор, щоб підлізти даною головкою доКВ. Вже на виході з ринку побачив у діда залізничника ключ балоннийдля газ 53 — на 38. Сторгувався за 40 грн. Вдома за допомогоюболгарки, зварювання та старої кермової тяги зробив масивний, силовий ключ храповика (з плечем близько 1м):
Ключ для відкручування КВ (до старої кермової тяги приваренаголовка на 38 від балконного ключа ГАЗ -53)
За допомогою саморобного ключа відкрутив гайку КВ не знімаючирадіатор
Далі просто — машину на ручник, 4 передача, під колеса упори івідкручуємо гайку КВ. Відкрутилася легко.
Ще нюанс — при встановленні шківа шайбу, яка йшла в комплекті дошківа (разом з гайкою) поставив між шківом приводу ГУР та шківомКВ, незважаючи на те, що на 21214м дана шайба стоїть між гайками. Ішківом ГУР (у мене в цьому випадку шків виносився далеко вперед ічіпляв лопаті вентилятора)./>
Довелося відкручувати і думати, як відцентрувати шків точно поцентру гайки, щоб не було. Викрутився - намотав на гайку фумстрічку (щоб шків одягався щільно). Далі встановлюємо шків, затягуємо гайку.
Перевірив на працюючому двигуні, шків сів точно по центру, биттянемає.

2. Установка насоса ГУР.
Основна складність - виготовити кронштейн кріплення насоса. Довгоописувати не буду. Принцип – спочатку на картонці малюємозаготовку, вирізаємо, підганяємо. Після чого заготовка з листа 3мм, болгарка, зварювання, напилок і за місцем підганяємо.
Фото, що вийшло викладу пізніше.

3. Установка рульового редуктора.
Я почав з того, що попередньо завоював стенд, який імітувавлонжерон з трьома штатними отворами для штатного рульовогоредуктора. Спершу на нього поставив рідний ніковський РР івідзначив маркером кути вивернення сошки (контури) та відстань (висота) на якій ходить сошка щодо лонжерону. Після чого почавпідбирати, як має розміщуватися новий РР на лонжероні, щоб кутививороту сошки (за контурами) і висота (відстань щодо лонжерону)нової сошки збігалися зі старою. РР.
Вирізав зі стенду ту частину, де шляхом підбору положенняОпелевського РР розмітив отвори для його встановлення та отримавшаблон для виготовлення перехідної плити (з розміченими отворами), ось сам шаблон:

Шаблон для виготовлення майбутньої перехідної плити (вирізався зістенду після того, як підібрав як має стати новий РР) Плиту робив злиста СТ3СП (чорнуха) товщиною 16мм. Контури пиляв болгаркою, кругами 1.0 мм - вилітали швидко, але різали. Отвори свердлили наверстаті, ф 12 мм. На місці отворів під опелівський РР вварившпильки класу 10.9 (гаряні, міцні). > От фото вже встановленоїплити з РР:Перехідна плита з РР ZF 8052 (вже на лонжероні). На фотовидно незайнятий отвір — він зайвий (коли свердлив отворизагавкався).
4. Виготовлення сошки.
За допомогою знімника кульових вдалося зняти сошку з опелівськогоРР. Зійшла легко — знімач був не зовсім зручний, але забезпечивневеликий натяг, після чого молотком постукав по сошці і воназістрибнула. І відрізав (під косим кутом — 45 град). Далі зробивстенд для збирання нової сошки. Праворуч на фото сошка-зразок (ваз21213), зліва була збирана з 2 (опелівської та нивівської) сошка.Від сошки 21213 відрізав ту частину, в якій розміщувалися отворипід пальці рульових тяг.
Виставив сошку, що збирається на стенді (порівнюючи із зразком, який був ліворуч).
Моменти на які головно звернути увагу:
1 — пам'ятати що отвори для пальців рульових тяг конусні, тобто. Непрогавити і не зварити сошку "вгору ногами" (великі конуси отворівповинні бути знизу, тобто в них повинні заходити пальці); сошкасідає на вал РР тільки при одному положенні збігу шліців валу тасошки. Тобто. Треба бути уважним при виставленні сошки, щозбирається, на стенді — вона повинна не тільки збігатися з отворамипід пальці рульових тяг сошки зразка (яка справа), але надалі сістипід правильним кутом на шліці валу РР.
Виставивши 2 частини збираної сошки (опель + нива) прихопивзварюванням після чого знову перевірив на стенді - кути виверненнясошки. Коли перевіряв, побачив, що вправо сошка повертається набільший кут, ніж вліво при тому, що зовні зразок (21213) і новасошка були однакові. Тобто. Це випливла та сама посадка шліцівсошки на вал. Переставити було не можна довелося розрізати івиставляти за новою.
Після другого разу перевірив — кути збіглися.
Зварювання сошки.
> Вивчав питання в інеті, трохи знаюся на зварюванні (по роботі).В ідеалі було виконати зварювання електродами УОНІ 13/55 (зварювання особливо відповідальних конструкцій), але не бувупевнений, що зможу якісно зварити електродом (безперервний шов, неперегріваючи метал тощо). У результаті варив п/а — обробка фасок, зварювання в кілька проходів (накладання швів один на одного), дрот0.8 мм, струм 200А.
Щоб не перегрівати метал — після кожного проходу шва дававостигати.
/>
Ось що вийшло:
Зварена з опелівської та нивівської сошки (вже встановлена).

5. Монтаж РР.
Все, що виконувалось до цього — все робив на столі. Було зручно, швидко і не виникало питань. Далі було важче. Отвір у моторномущитку для РР. Зняв ВУТ, циліндр зчеплення, педальний вузол.
Різав болгаркою (пошкодував, що немає плазма різання), кола 1 мм (ріжуть швидко). Вирізав отвір із "запасом" (вирішив потім все однодоведеться підганяти і зашивати по місці).
Редуктор став нормально, але при цьому повністю перекрив педальнийвузол. Ось із цим довелося мучитися. Шансів доопрацювати штатнийпедальний вузол (де педалі гальма і зчеплення йдуть в одному вузлі)— без варіантів. Редуктор "стирчить" строго по центру, де стоїтьпедальний вузол.
Став переглядати інтернет - натрапив на педалією гальм і зчепленняв якомусь із БМВ. Там педаль гальма і зчеплення — це 2 окремівузли.
У результаті зробив 2 окремі педальні вузли.
Пізніше викладу інші фото.

Ну і результат всієї установки:

"
У результаті зробив 2 окремих педальних вузла.
Пізніше викладу інші фото.
Ну і підсумок усієї установки:< br/>
"
У результаті зробив 2 окремих педальних вузла.
Пізніше викладу інші фото.
Ну і підсумок усієї установки:< br/>