Как я ехал из ЕС в Украину.

Як їхав я з ЄС в Україну. Перехід робив на посту Медика-Шегині.Їхав на вантажному мікроавтобусі без стекол. На польській сторонідо мене підійшла представниця митниці та/або прикордонників. Дужеохайна., ввічлива, приємно виглядала.Попросила документи.Ну я усвою чергу поцікавився які їй потрібні.Хм, тільки техпаспорт і мійпаспорт, за яким я в'їжджав до ЄС.Попросила не палити, з машини невиходити.Через 10-15 хв віддала мені всі доки, і побажала щасливогошляху... Її взагалі не цікавило, що в мене в машині, на яку суму, взагалі НІЧОГО!
На нейтральній смузі були черги., я ввімкнув якийсь польськийрозважальний канал.Підходить до мене жінка далеко забальзаківськоговіку, років багато за 70, і питає щось польською.Я відкрив вікносильніше і запитав, що ж потрібно пані.
— А пан жінку в машину підсаджує?
У мене аж щось тьохнуло всередині… — Ні, пані, бардзо дню, яодружений! Так що на жаль! Вона спочатку якось дивно подивилася намене, а потім каже:— я ж пристойна жінка, а ви таке про менеподумали! Просто ввозити можна на суму 500 євро на особу, а якщо вимене підкажете, то дасте мені 25 євро, а ввезете без ПДВ і мита на1000. — Ну пані, ви ж самі сказали, жінку підсаджуєте? — я думала, що ви поляк, бо у вас польське радіо грає. — А тут то й немаєіншого… — Дякую пані, але мені не потрібні ваші послуги
Тут черга рушила, і я під'їхав до наших прикордонників.
До мене біжать аж троє людей. Вимагають у категоричній формівідкрити багажне відділення. Починають дивитися по всіх пакетах. -А що тут лежить, де пакет зав'язаний? - Моя використана спіднябілизна, хочете подивитися? -Що за матраци?
-Ще з України, я на них спав у дорозі.
— Так що ж ми веземо в машині?
- Та в принципі нічого, їздив до сина в гості. Все вже тамзалишив.
— хм, а що у вас за обшивкою?
-хочете, самі знімайте, я все писатиму на відео. Гаразд, давай винкод і страховку перевіримо…
— так ви ж не митники, і не даішники!
— гаразд, їдь на червоний коридор…
Наблизився до митного поста, а там стоїть три черги на червонийкоридор. Я і став у праву. Проходячи повз мене прикордонники, якимнічого з моєї машини не дісталося, засміялися з мене, і сказали щов цьому ряду я дуже довго чекатиму, так це ряд тих, хто чекаєзнайому зміну.
Я переїхав до іншого ряду, пройшов черговий огляд тепер ужемитниками з перевіркою пакетів із моїми ношеними шкарпетками татрусами. Зробив ксерокопії паспорта та техпаспорту та страховки по10 грн за копію, купив у кафе 0, 5 води за 28 грн, з почуттям чесновиконаного обов'язку виїхав за межі прикордонного переходу на ріднуУкраїну.