Запоріжжя - Венеція - Запоріжжя. Випробування газодизеля

Довелося зробити перерву в установці кондиціонера. З'явилася ідеяперевірити мої дослідження в повному обсязі. Думаю, що 5000 кмпрактично без перерви це показник. Принаймні для мене.
І так пані та панове, заздалегідь прошу коментарі, які подібнідеяким особливо просунутим, або такими, що вважають себе залишитипри собі.Ще раз підкреслю, я нікого не агітую інсталювати будь-якедодаткове обладнання на ваші автомобілі!
Ну що ж На заправці перед прийомом ДП вилив у бак літр двотактноїолії, а потім переїхали на газовий термінал... Все залито на повну.пізно вночі, або рано вранці, кому як подобатися.Ну каву там, чай, бутерброди...
Наші шляховики в Решетилівці запропонували ще один тест для могоавтомобіля.Так звану трясучку. Слова підберіть самі, залежно відступеня виховання.
Їмо, милуємося горами Західної України. Красиво дуже! Рослинністьпрокидається після зими! Мотор не перегрівається, працює якшвейцарський годинник нашого президента. Переодично поповнюємозапаси палива. Я поставив газовий балон на 30 літрів і мультиклапанвід євро-4 для роботи вказівника палива в кабіні. Не знаю, як таксталося, але рівно на 20 літрах відсікач відсікає безапеляційно. Нунічого. Виходить трасова витрата близько 5 літрів газу та 6, 5-6, 9літрів ДП. Це при тому, що на фаркоп причепився двовісний важкийлафет. Йому теж бачите, чи захотілося прогулятися. Ну не кидати жйого вдома одного. Довелося взяти. Увечері пртхали в Берегове. Запорадою знаючих людей поїхали до якогось села, там зупинилисяпереночувати перед перетином кордону. Пробували угорський бануш ухлібі. Непогано, скажу я вам.
Тож дві години ночі. Заїжджаємо на заправку і вперед на митницю. Наукраїнській стороні у митників довгі викрутки із помаранчевоюручкою. Я в засмучених почуттях зажадав віддати мені мою викрутку! Але після довгих суперечок з митником, з'ясувалося, що це йоговикрутка, а моя така сама лежить у салоні. Помирилися, розпитали, хто за кого голосуватиме… Правильні люди на митниці.
І ось! Сталося! Ми у Євросоюзі! Демократія, верховенство права, справедливість.
Дуже добрі угорські митники загнали нас на яму, дивилися всюмашину, відірвали обшивку, і відкрутили всі нержавіючі шурупи.Звичайні їх не цікавили. Постало питання, навіщо на дизельніймашині газовий балон. Я відповів, що газодизель. І тут такепочалося! Попросили відкрити капот, прибігли якісь люди, почалидивитися, все чіпати руками. І знову спробували відірватишумовіброізоляцію на внутрішній стороні капота. Я їх попросив іззастосуванням ідіоматичних виразів цього не робити. На питання, чому вся машина проклеєна, відповів, щоб тихо було в салоні під часруху. І так ми весело розважалися 2, 5 години. До їхнього смуткунічого не знайшли забороненого, та й не це мета поїздки. З винидоблесних угорських митників потрапили в розпал пробок і тягучка вБудапешті. Дороги будуються, фури їздять, життя вирує, економікапрацює. Це я порівняння з нашою країною. Гірко та прикро.
На заправці купили електронні віньєтки на машину та лафет. Брррр! Дорогувато на мій погляд. Ну, може, за їхніми мірками нормально.Нехай це буде на совісті того, хто встановлює ціни. Ну і, відповідно, потрібно ж і нам теж підзаправитися, тобто перекусити.Ну суп, ковбаски ще кудись не йшло, а ось кава це просто шедевр! Смак перепрілих зерен, які через недосвідченість ще й спалили підчас смаження, шкода було викинути, і вирішили продати Руссотуристо. 2, 5 євро за чашку відвертого лайна вкрай дорого! Туалетикпотрібний? Нема проблем 1 євро. Та гаразд, був би туалет як туалет, а то типу сортир. Тьху.
Ну що їдемо далі. Ціни на заправках у форинтах. Незвичайно. А потімподивився курс, орієнтовно потрібно ділити на 10 і вийти вгривнях.
Дороги бетонні, але дуже чутні шви, вражає неабияк, напевно щоб незаснути.
Проїхали цю гостинну країну, та приїхали до Словенії. Ну думаю, сестри-брати слов'яни, російською все розуміють. Куди там! Дойч, франсе, Італійський. Але Руссо, але інгліш. Заправили ТранзитаГенріховича та ДП та автопліном, ті автогазом.
А ось і паливо для нас. Гарний густий суп. Налили самі потарілочці, овочі, м'ясо, запах шалений! І опа! Одна тарілочка 5, 7євро. Млинець дві тарілки 11, 40 євро. Але смачно просто неймовірно! Нічого подібного не їв у жодному ресторані!
Їдемо Словенією, переодично купуємо паливо. Ніхто не має жоднихпитань. А ось метанових заправок не видно, ні в Угорщині, ні уСловенії. Дороги у Словенії просто клас! Знову ж таки туалет назаправках 1 євро. І ми заїжджали паркінгом для далекобійників. Утуалеті чисто, є все необхідне приладдя! У баках для сміттявеличезні одноразові пакети, і навколо в радіусі трьох метрівнічого не розкидано. Є місця і для легкових та фур. Ідиліяпрям.
Ну от і наближається Італія. Тут немає віньєток
Заїхав на автобан, взяв квиток, і поїхав далі. При з'їзді завтобану тобі скажуть, скільки ти надихав дорогою. Їдемо, дивимося, милуємось. Моторчик досить мурчить на смачному словенському дизеліта газі. Все в нормі, Жора олії немає. Температура як завжди. Абільше й дивитись не знаю куди. Під'їхали до з'їзду з автобану. Івідгорнули 24 євро.
Їдемо до кемпінгу Джолі. Беремо бунгало, ставимо машинку у них настоянку, і в Лідл за їжею. Дорогою купа арабських овочевихмагазинів. Ціни на овочі у них майже в 2-3 рази дешевші, ніж усупермаркеті. Говорять англійською. Панове місцеві італійці нетурбують себе знанням мов крім італійської. Купили їжі, поїли, водно-гігієнічні процедури, і спати.
Вранці поїхати ставити на лафет машину, за якою в принципі йпоїхали. Чому так. Тому що в Італії одразу знімають номери з авто.А реєстрація та транзитні стоять так, що простіше з лафетом ізЗапоріжжя приїхати.
Завантажили, поїхали на митницю, оформили всі папери. Всі! АТранзит Генріхович відчув вагу машинки на лафеті.
Ну й курйози. На заправці італійці курять під час заправки. Курятьтам, де їм захотілося, не соромлячись поліції. До речі, метановізаправки бачив тільки в Італії. Так от, при заправці спочатку ДП, апотім газом, вибіг працівник заправки, злякано запитав, ми нічогоне переплутали з ДП. Я сказав, що в мене газодизель, і почалисявеселощі! Цікавих набігло! Навіть поліцейські підійшли! Відкривкапот, показав
Запитали, що за обладнання. Сказав, що справжнє, італійське, неКитай, Томассетто. У народу істерика, запитали про витрату, відповів, що 5 літрів дизеля замінюю на 5 літрів газу. Як же воникричали італійською між собою. Думав, що переб'ються! Запитали, хтоі де ставив. Сказав, що сам. Далі була неперекладна гра слівіталійською. І таке було у різних варіаціях на всіх італійськихзаправках.
Гарячі італійські хлопці! Приємно млинець!
Вся робота зроблена, і ми поїхали дивитися на канали Венеції.Квиток на автобус у два кінці 2, 5 з особи. Купувати треба утютюнових кіосках. А ціни на сигарети ох! Кидайте курити!
Венеція гарна! Говорять, що скоро піде під воду. Ми встиглиподивитися. Скрізь стоїть запах пахощів та секонхенду. Напевно, щобне чути було запаху плісняви. Венецію можна описувати нескінченно! Все це ви можете почитати та подивитися у спеціалізованих місцях. Атут я пишу про свою улюблену машинку. Поки ми гуляємо, вонанабирається сил для зворотної поїздки.
І ось настав день від'їзду. Мрячив дощ цілу ніч і весь ранок.Прогріли моторчик і рушили. Їхали 80-90 км/год. Іноді 100-110.Середня витрата з лафетом та машиною близько 8 літрів ДП ​​та 6літрів газу. На лафеті майже півтори тонни та й сам майже 300кг
На перевалах у горах Словенії стрілка температури піднімалася дополовини шкали. Зворотний шлях проїхали без пригод, лише поліціонерзупинив, чи запитати чи є категорія на двовісний причіп. А вЄвросоюзі взагалі нікого не цікавили мої тоновані шибки, ксенон уфарах, рівень Євро. Над містами Італії стоїть запах вихлопудизельних двигунів
99% машин дизельні.
І ось нарешті наша улюблена угорська митниця! Як же ми за неюскучили! На цей раз обшивку не відривали. Дивились машину налафеті. Недовго, лише півтори години.
Ага! Батьківщина під ногами, точніше, під колесами. Тут уже нашабратва душу відвела на повну! Стояли ми у Береговому 13, 5:00. Хочтуалет безкоштовний. А вода в дутіфрі 0, 5 літра 60 центів... Пий, не хочу! Нарешті стражденні отримали, спрагли напилися, голоднінаїлися. І ми поїхали в готель спати.
Всю дорогу їхали без пригод, ну хіба що на лафеті розбили колесо, ідобили запаску.
Перед в'їздом у Запоріжжя, поліцейський дістав льодяник, підбіг, тазі старту, а чому на машині на лафеті немає номерів. Я попросивйого представитися, назвати причину зупинки, принести мені тіорієнтування про крадені машини, які він назвав. Ну, одним словомвідпочивав і дивився спектакль одного актора. Ох, а де ж реформанашої поліції? Кому ж вона наснилася, що вони там курять, і п'ють, що невидиме ставати реальністю. Лафет відстебнутий, машина знята.Наступний етап це розмитнення. Але це вже інша, і зовсім не мояісторія. Підводжу підсумок пробігу 5300 км. Так все добре! Оліямайже не потемніла, були ділянки, де мотор крутив до відсічення.Довелося долити близько 350 грам. Потрібно міняти прокладку міжголовкою та крабом. Втома у мене майже минула. Я задоволенийрезультатами своєї праці. Дякую, що витратили час на читання могоопусу. Мотор не сухий, клапана не згоріли.