Акумулятор - від тебе я не очікувала

В один прекрасний осінній ранок не передбачалося жоднихсюрпризів.
/>
Я вийшла з дому і попрямувала в гараж, як завжди за 15 хвилин допочатку робочого дня.
Відчинивши ворота побачила дрімаючого Вжика, який привітав менеклацанням центрального замку і люб'язно відчинив дверцята.
/>
Кинувши сумку на переднє пасажирське, вирішила змахнути пил здрібного, за що звичайно потім отримала від чоловіка *)).Я підійшладо багажника, щоб дістати ганчірочки, але він не відкрився.Яспробувала ще раз, але результат не змінився.Ну тоді вирішилапідключити важку артилерію і пішла за ключем) З ключа багажниквідкрився тільки з третього разу... Але я якось навіть незадумалася, що щось не так...

Після проведення маніпуляцій чистоти, настав час залишити гараж іза 5 хвилин домчати до роботи.
Пристебнувшись ременем безпеки та налаштувавши сидіння, натиснулана кнопку старту, передчуваючи драйвову поїздку… цок-цок- цокпочула я замість звичного співу мотора. На приладовій панелізапалилося все що тільки могло спалахнути. Вжик скидався нановорічні гірлянди з купою незрозумілих мені значків. Я спробувалазавести авто ще пару разів, але нічого крім цокання і приборки, щосвітиться, не отримувала натомість. Мало того, я не змоглавідчинити двері, щоб вийти, тому що скло не опустилося. Довелосяакуратно пробиратися назовні не пошкодивши нічого.
Виявилося все просто, акумулятор вирішив покинути цей грішний світ, пропрацювавши близько 5 років. Як ви вже зрозуміли, на роботу язапізнилася, тому що йшла пішки. Але зловила себе на думці, що ябільше переживаю за те, що трапилося з Вжиком, ніж через те, щозапізнююся. Хм, интересненько)) Мій чоловік замовив акумулятор і втой же день все змінив. Вжик знову був готовий підкорювати просторибульварів, проспектів і бездоріжжя, які дуже часто зустрічаютьсянавіть у такому місті як наш. АКБ вже просився на заміну.
_________________________________________________________________________________
*виявляється не можна сухою ганчіркою скидати пил з авто, щобуникнути подряпин (! )