Спогади про теплі дні — Одеса частина 2

Під будинком, я поставив машину, і запитав їх, де я можу знайтиплатну стоянку. Вони посміхнулися, сказали, щоб я не переживав ізалишив так — вони всю ніч і так патрулюватимуть., з нею нічого нестанеться поганого, а бажано ще й ключі залишити, щоб вони моглипереночувати))) мене це заспокоїло, ми ще пожартували, поговорилипро різне і рушили від веселих міліціонерів додому.
Будинок шикарний. Типовий, одеський старий будинок з типовим, колоритним двором.У дворі кілька входів до будинку.Кожен вхід - цепо суті вхідні двері в квартиру.У нашому випадку - старі, масивнідерев'яні двері, підйом на сходах у два прольоти, і ви опиняєтесячудовій, просторій квартирі, з дуже хорошим ремонтом під якесь 18століття)) Кімнати великі, коридори теж.Моя половинка, обраланайбільшу кімнату з найбільшим ліжком у квартирі)) З нею важкосперечатися, тому всі прийняли такий розклад без особливих нюансів)
З хлопцями, ми вирішили сходити пошукати нічний магазин, захотілосячогось з алкоголю і закусок. Вирішили що це буде Ром та Кола. Удворі вже сиділа місцева компанія за столом, шумно випивали.
Вийшли з двору, стояла відкрита машина, у ній водій та знайомі намміліціонери, курили та пили пиво. Ми запитали у хлопців, де можназнайти магазин. Вони нас направили, йти було не далеко.
Магазин такий собі… але це найкраще, що було доступно о пів надругу ночі. Вибір алкоголю теж не дуже здивував — найпристойніше, що вдалося купити, це Капітан Морган. Інші бренди були або надтодешевими, або не знайомими для нас)) Набравши потрібної кількостіКапітанів і закуски, ми рушили назад)